“Українська освіта має бути радикально реформована. Без реформ її чекає плачевне майбутнє, перетворення на “сіру” зону, в якій відбуватимуться неприємні етичні процеси, – каже Тарас Фініков, сенатор УКУ та президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики. – В нинішніх умовах реформування освіти можливе. Нестача ресурсів є перешкодою в темпі реформ, але це не визначально. Міністерство має сконцентруватися на трансформації всіх правил гри, які дозволять освіті рухатися вперед легше і швидше”.

“За останні 25 років проблеми підвищення якості освіти є пріоритетними у світовому освітньому дискурсі. Це пов’язано з тим, що вища освіта стала масовою. Змінюються форми і технології навчання і, відповідно, до університетів стали потрапляти люди з достатньо низьким рівнем підготовки. В Україні та ж ситуація. На мою думку, конче потрібно створити систему, яка б дозволила підтримувати і підвищувати якість освіти”, – говорить сенатор.

“Кожен університет повинен запровадити внутрішню систему забезпечення якості освіти, держава має створити зовнішню систему забезпечення якості освіти, яка контролює усі заклади, а третьою стороною мають стати незалежні освітні агенції, які висловлюють думки роботодавців, батьків, експертів, громадських активістів. Ці агенції повинні контролювати як внутрішньо-університетські так і державні заходи підвищення якості освіти. Тільки коли така система з’явиться, ми будемо здатні говорити про реальний прогрес в освіті”, – говорить Тарас Фініков.

“Систему вищої освіти в Україні: введення бакалаврського, магістерського, докторського рівнів підготовки, – конструювали в кінці 90-х років. Свідомість тих, хто це робив, залишалась ще дуже радянською. Пройшло 15 років, а в міністерстві Табачника тільки розпочали експеримент з “перехресним” вступом на магістерські програми. Насправді ж це має стати нормою, всі акредитовані ВНЗ, а не їх невелика група, повинні мати можливість відкривати різноманітні інноваційні магістерські програми, на які має здійснюватись такий вступ”, – вважає сенатор.

Україні терміново слід налагодити співпрацю між університетами і незалежними експертними центрами. “Чим буде більше ситуацій, коли закон, постанову або конкретне рішення міністерства прорецензує експерт, тим краще це для всього освітнього процесу. Слід більше спілкуватися з виконавцями, вони краще знають особливості втілення міністерських рішень. А ще краще, якби міністерство розпочало практику залучення закордонних експертів”, – каже Тарас Фініков.

В Україні є успішні приклади університетського самоврядування. УКУ всіх нас вчить не боятися ставити фантастичні завдання, не боятися залучати світовий досвід, і, за умови максимальної мобілізації, досягати фантастичних результатів. Друге, малі університети можуть стати законодавцями нової академічної моралі, за якою майбутнє. Третій урок показує, що українська вища освіта може бути повністю інтегрована в світовий навчальний процес, випускник того ж УКУ може навчатися в кращих університетах Європи та інших континентів. Досвід Університету став кращим свідченням того, що не треба боятися світового освітнього процесу, а чим скоріш ставати його частиною.

“Сьогодні немає можливості одночасно розвивати понад 300 університетів, – вважає Тарас Фініков. – Слід вибрати вісім-десять університетів, які мають найбільший потенціал, всіляко (організаційно, фінансово, нормативно) підтримати їх стратегічний розвиток впродовж ближчого десятиліття. Щоб рухатися вперед потрібно визначити флагманів, на яких всі інші мають орієнтуватися”.

За матеріалами:

zbruc.eu