Про ситуацію зі свободою слова в Азербайджані, створенням незалежного онлайн-телеканалу, та про досвід, який українці можуть передати азербайджанцям в створенні громадського телебачення розповів блогер та дисидент, директор онлайн-каналу meydan.tv Емін Міллі.

До 2005 року Емін Міллі працював в різних громадських організаціях, був головою фонду Фрідріха Еберта, де займався підтримкою різноманітних проектів в Азербайджані, які стосувалися розвитку громадянського суспільства. Після 2005 року він пішов із цих проектів і почав свою діяльність в громадянському суспільстві, бажаючи створити мережу нового покоління людей в Азербайджані.

«Ми організовували кожного тижня лекції на політичні, філософські, соціальні, економічні теми, обговорення. Ми робили це як в регіонах, так і в різних європейських столицях», – розповідає Емін Міллі.

Коли в Азербайджані почалися протести проти зміни до Конституції країни щодо третього терміну президенства, він був одним із тих, хто опублікував ряд критичних статей щодо цього. Також вийшов з мирним мітингом проти цього.

«І таким чином я опинився в тюрмі. Я був блогером, який опинився в тюрмі. Звичайно, це все оформили як хуліганство, як в радянські часи. Так, ніби я і мій друг побили двох великих спортсменів», – ділиться спогадами Емін Міллі.

За рішенням суду його засудили до 2,5 років ув’язнення. У листопаді 2010 року, провівши 16 місяців в тюрмі, під тиском міжнародних організацій вийшов на свободу. Після цього відправляється на рік в Лондон, де закінчує Школу Сходу та Африканознавчтва (SOAS) Лондонського університету (дисертація на тему «Нові медіа та Арабські революції»). Повертається до Азербайджану, де організовує один з найбільших протестів в країні. І знов потрапляє до тюрми. Правда цього разу лише на 15 діб.

«Вже після другого перебування в тюрмі я і ще декілька людей вирішили, коли був в Празі, почати цей проект – meydan.tv. Так вийшло, що я вже рік як в Берліні і намагаюсь організувати це телебачення», – розповідає Емін Міллі.

Як вказано на сайті meydan.tv – це «щотижневий онлайн-телеканал, платформа, де відвідувачі можуть отримувати незалежну та неупереджену інформацію. Мейдан – це символ боротьби за свободу слова. В останні роки азербайджанський читач практично повністю позбавлений подібної платформи». Саме відсутність таких проектів в Азербайджані надихнула декілька впливових блогерів, авторів, композиторів, музикантів на створення такого проекту. Робити вирішили його в Берліні, зареєструвавши неурядову організацію. Причина цього – проблема зі свободою слова в Азербайджані.

«В Азербайджані ситуація з правами людини, свободою преси і свободи слова досягла вже такого рівня, що з року в рік вона погіршувалася, і останній рік-два закриваються, арештовуються лідери NGO, які працюють з міжнародними донорами. Приймаються відповідні законодавства, схожі на російські», – розповідає дисидент.

Зізнається, що головна ціль проекту – створення глобального незалежного телебачення для Азербайджану, яке буде існувати в незалежності від того, хто при владі в Азербайджані, яка ситуація там. Але зараз, нажаль, немає такої змоги реалізовувати цей проект в себе на Батьківщині.

«Якщо все це створювати в Азербайджані, то питання навіть не в тому, що всі люди, які навколо нас, вони були арештовані, чи їх питали або на них чинився тиск. Ті, хто бере участь – вони на все це готові, на жертви і ризики. Але найбільший удар наносять тоді, коли знищують інфраструктуру», – розповідає Емін Міллі.

Навіть перебуваючи в Берліні, на учасників проекту чиниться тиск з боку азербайджанської влади.

«Один раз вони атакували наш офіс в Берліні, кинули цеглину в скляні двері нашого офісу, поламали її. У нас була інформація, що керівництво Азербайджану планує вбити нашого менеджера соціальних мереж Габібa Мунтазіра в Берліні. Він найбільш популярний блогер в Азербайджані. В нього 60 тисяч підписників на youtube і 27 мільйонів переглядів. Навіть наш перший захід в Берліні минулого року відбувався під захистом німецької поліції», – розповідає Емін Міллі.

Зараз до проекту залучено близько 40 осіб. Постійно працюють 5 людей в Берліні, 8-9 в Баку. Всі інші – фрілансери, які надсилають відео і пишуть статті в нерегулярному режимі. Команді вдалося минулого року двічі вийти в сателіті в ефір, але азербайджанська влада доволі швидко їх там заблокувала.

Сам керівник каналу, розповідаючи про нього, порівнює його з hromadske.tv. Але зазначає, що різниця полягає в тому, що в Україні цей проект створили 12 професійних телевізійників, зірок українського телебачення, в той час як meydan.tv починали 5 людей.

«Це були люди, які ніколи не мали відношення до телебачення і вирішили створити його. Адже якщо немає телебачення, про які публічні дискусії, який розвиток суспільства, яку платформу де будуть розвиватися суспільства чи індивідууми ми можемо говорити? Де будуть йти відкриті дебати? Тут цього немає. Тому ми вирішили це робити. Для нас це набагато важче, тому що нам доводиться вивчати і журналістику, в тому числі телевізійну, і втілювати це в життя. І не вистачає кадрів, ми беремо молодих. Тільки-тільки ми почали залучати професійних журналістів в наш проект. Але і тут це професійні журналісти не телевізійники. Це журналісти, які працювали на відомих сайтах чи робили успішні і доволі скандальні розслідування. Але телевізійний досвід  ми хочемо вивчати в Україні, переймати його», – розповів керівник проекту.

Саме за отриманням досвіду Емін Міллі прибув до Львова. Тут він навчається на програмі «Управління медійними громадськими організаціями», яка реалізується в рамках проекту «Засоби масової інформації і демократизація в країнах Східного партнерства і Туреччини» при підтримці Міністерства закордонних справ Данії. Її реалізацією займається Інститут лідерства та управління спільно з проектом MyMedia. Тут навчаються журналісти із Білорусі, України, Азербайджану та Молдови. Розповідає, що не сильно хотів брати участь у навчанні. Головна причина – брак часу. «Ми приїжджаємо тричі на тиждень часу. Це дуже багато для людини, яка займається проектом в медіа, піти на тиждень – це тебе мають дуже сильно переконати». Тим, хто переконав взяти участь в програмі, став Майкл Андерсен, один із організаторів. Він особисто зустрівся з Еміном в Берліні.

«Причина, по якій я сюди приїхав, головний аргумент полягав в тому, що тут тренерами будуть українські експерти. Для мене це дуже важливо, адже Україна сьогодні являється на пострадянському просторі таким собі локомотивом руху до прогресу, свободи, демократії, вільної преси. Тут накопичений дуже великий досвід, який надзвичайно близький нашому контексту. Такого великого медійного проекту в Азербайджані, нажаль, зараз немає. Ми на meydan.tv намагаємося це створити. В цьому значенні український досвід для нас просто незамінний. Тому що тут ми не читаємо те, що є в підручниках. І цей досвід мені, як директору азербайджанського незалежного телебачення meydan.tv в декілька раз дорожче і ближче, аніж досвід CNN, BBC чи Al Jazeera», – розповів директор meydan.tv.

Проект розроблявся таким чином, щоб посприяти розвитку управлінських та менеджерських навичок у представників медіа-організацій. Відтак і експертами, які викладали на програмі, були представники різних галузей – від фінансів і маркетингу, юриспунденції і управління до фандрейзинг, етики  та соціальною відповідальністю. Серед них Євген Глібовицький, Андерс Петерсон, Наталя Федоришин, Володимир Турчиновський, Тарас Шевченко та інші.

«Я зустрічався з різними людьми, які нам і лекції читали, і своїм досвідом ділилися. Ми в приватних бесідах багато обговорювали. Наприклад, з Євгеном Глібовицьким, який був одним із засновників 5 каналу, і потім брав участь в створенні hromadske.tv. Його особистий досвід був для мене надзвичайно важливий, тому що він пройшов у своєму житті декілька етапів, створював проекти, як це все відбувалося, куди ми прийдемо. Коли ти це слухаєш, ти більш чітко і ясно розумієш в чому може бути стратегія, місія, візія твого проекту, яким шляхом слід йти, де можуть з’явитися певні небезпеки», – розповів Емін Міллі.

Розповідає, що окрім стратегічних, дуже велику увагу приділили і технічним питанням, тим нюансам, з яким доводиться стикатися в реальному житті, розробляючи і втілюючи різноманітні проекти.

Разом з вивченням нових можливостей для онлайн-каналу, Емін Міллі познайомився і з іншими журналістами з пострадянських країн, з яким вже налагодив партнерські стосунки.

«Ми вже плануємо деякі проекти для нашого телебачення. Тобто ми будемо робити контент, яким будемо обмінюватися, будемо залучати українських журналістів, з якими я познайомився тут. Їх організація до спільної праці, коли нам будуть потрібні контенти з України. І те саме ми будемо в стані зробити для будь якого із наших колег, якщо їм в майбутньому знадобиться матеріал із Азербайджану», – поділився планами на майбутнє Емін Міллі.

Також серед планів на майбутнє в Еміна Міллі є повернення на Батьківщину.