Приниження як норма? Депутат Європарламенту від польської партії «Право і справедливість» Павел Коваль у листі до редакції польської Gazeta Wyborcza визнає, що візовий режим країнами ЄС і Україною ускладнює розвиток громадянського суспільства та наукові контакти, але закликає не робити висновок про небажаність візитів українців до Польщі. Цей лист є відповіддю на опублікований 5 грудня відкритий лист українського правозахисника Мирослава Мариновича , в якому він критикує «шенгенську бюрократію» та звертає увагу на приниження, яких доводиться зазнавати українцям при отриманні візи.

Шановний пане професоре,

Ви маєте рацію. Візовий режим між країнами-членами ЄС і Україною в нинішньому своєму вигляді перетворюється на непробивний мур. Треба бути абсолютно глухим не лише до української громадської думки, щоб спокійно спати, коли українці і громадяни інших країн нашої частини світу змушені годинами вистоювати під консульствами і на прикордонних пунктах пропуску. Тому спільно з депутатами Європейського парламенту з різних країн і політичних сил та незалежними експертами ми вже кілька тижнів готуємо спеціальну парламентську доповідь, в якій детально розглядатимуться засади і практика візового режиму між ЄС і Україною.

Пане професоре! Проблеми, пов’язані з отриманням віз до країн-членів ЄС особливо наболілими, бо Україна – демократична країна Європи. У сучасному світі немає громадянського суспільства без свободи пересування, обміну поглядами та без зустрічей. Однак у теперішньому стані речей винні не польські дипломати, вони намагаються виконувати свої обов’язки, хоча при цьому, на жаль, припускаються помилок. Я особисто знаю кілька таких людей. Ситуація, що має місце, несприятлива для польсько-українських відносин. Було б дуже прикро, якби через норми в’їзду до Шенгенської зони українці зробили висновок, що в Польщі вони небажані гості. Політичною метою подальших кроків повинно бути швидке пом‘якшення візового режиму в рамках можливостей, які надає Шенгенська угода, а найкраще – незабарне його скасування. Це можливо. Робота над цим повинна стояти на відповідному порядку денному Європейського Союзу і української влади, і немає жодних приводів, щоб відкладати її в часі. Кожен повинен виконувати свою роботу в інтересах нас усіх: офіційні інституції, а також ЗМІ, неурядові організації і т.д. Із таких можливостей користають або користатимуть, зокрема, країни Західних Балкан, які ще не входять до ЄС, а також Болгарія і Румунія, які ще не увійшли до Шенгенської зони. Я вже обіцяв це міністру закордонних справ України, повторю і Вам: візові питання будуть однією з найважливіших тем у моїй роботі і роботі багатьох депутатів Європейського парламенту.

Сподіваюсь, що Ваш протест матиме лише символічний хараактер. Адже як проректор університету Ви знаєте, як сильно Україні і ЄС потрібні наукові контакти, програми обміну для студентів, економічна співпраця. Шановний пане професоре, Ви і українці, які хочуть до нас приїхати – завжди бажані гості.

Із глибокою пошаною,

Павел Коваль.

Павел Коваль, євродепутат (партія «Право і справедливість»), керівник делегації Європарламенту з питань України, у 2006-2007 роках був заступником міністра закордонних справ і відповідав за відносини зі східними сусідами.