В історичній резиденції унійних митрополитів у м. Радомишль тривали дискусії про категорії ранньомодерної релігійної культури. За підтримки публічного проекту «Соборна Україна та Київська традиція», а також завдяки спільним зусиллям УКУ та НаУКМА 5 – 6 травня 2017 р. відбувся міжнародний міждисциплінарний науковий семінар «Релігійна культура ранньомодерної України: поняття, символи і практики».

Дискусійні панелі першого дня були присвячені концептуальним новаціям та пошукам методологічних ключів до вивчення культурно-релігійної спадщини на українських землях ранньомодерного часу. За участі Ігоря Скочиляса, Наталії Яковенко, Наталії Сінкевич, Максима Яременка та Олексія Толочка, відбулось обговорення таких понятійних конструктів як «київська традиція», «київське християнство» та «Київська Церква». Найменше дискусії викликав останній зі згаданих конструктів, натомість два перші виглядають з більш інструментальними конотаціями. Зрештою не лише перший день, але і перше засідання стало «(не)традиційним» обговоренням про «традиційне», оскільки особливу увагу привернуло розуміння дефініції «традиції», зокрема в категоріях релігійної культури.

Друга панель була присвячена філософсько-богословському дискурсу в стосунку до Київського християнства. Викладач богослов’я УКУ Тарас Тимо представив богословські методологічні підходи до вивчення історії Церкви. Дослідник акцентував універсальність проблематики Київської церкви та перспективу порівнянь в межах регіональних церковних досліджень. Декан ФБФ, о. Роман Завійський, представив історію появи поняття «Київська церква» в богословському середовищі та зауважив, що реальність його змісту не викликає сумнівів. Про «секулярні» методологічні підходи до вивчення богослів’я та історії церкви розповіли Наталія Шліхта та Ірина Бондаревська з НаУКМА.

Дослідниця з Альбертського університету (Канада) Наталія Пилип’юк представила взаємозв’язок секулярного та релігійного дискурсів ранньомодерної культури на прикладі іспанського театру. У контексті іспанського барокового театру, який є яскравою ілюстрацією керованої культури, на думку вченої, варто шукати паралелі в українському контексті. Маргарита Корзо за допомогою скрупульозного текстуального аналізу показала використання «київськими вченими» творів католицької теологічної спадщини іспанських авторів, а Назар Федорак та Лариса Довга поділилися власними міркуваннями про категорії, за допомогою яких ми можемо означити, чим є релігійна культура у філософському та літературознавчому дискурсі.

Четверте засідання в другий день наукового семінару розпочала Джованна Броджі-Беркофф з Міланського університету. Вона закликала повернутися до вивчення понять у рамках релігійної культури замість «вигадування» минулого. Про «незвичайну релігійність» на прикладі вивчення міракулістики (чудодіянь) та реліквій (християнських святинь) розповіли на конкретних прикладах Наталія Яковенко та Оксана Прокоп’юк. Це було спробами істориків показати, як за допомогою різного методологічного інструментарію можна описати чи показати фрагменти «релігійності». Зрештою виникло запитання, що є інформацією до вивчення, та виявом побожності? Два блоки останньої дискусії стосувалися питання мови у релігійній культурі ранньомодерного часу та філософського дискурсу ранньомодерних богословських трактатів, під час яких виступили Лариса Довга, Роман Кисельов, Микола Симчич та Володимир Співак.

У рамках підсумкового круглого столу Олексій Толочко зазначив, що відсутність результату дискусій про «київську традицію» є найкращим результатом і це означає, що ця сучасна історіографічна ідея лиш починає шлях свого формування та наповнення. Завершився науковий захід презентацією нової книги Наталії Яковенко «У пошуках нового неба. Життя і тексти Йоаникія Галятовського», представлення якої планується найближчим часом і в стінах УКУ.

Впродовж дводенного семінару-робітні відбулось шість засідань, круглий стіл та презентація книги. Участь у міжнародному міждисциплінарному науковому заході взяли 22 науковці – історики, філологи, філософи та богослови – з українського, італійського та російського академічних середовищ. Учасники семінару та її організатори запевнили у продовжені організації подібних міждисциплінарних семінарів-дискусій, творенні майданчиків для зустрічі між різними академічними середовищами України. За результатами семінару передбачається видання збірника з розширеними текстами доповідей та записом дискусій.

Підготували Іван Альмес та Юліана Татьяніна