Освіта сьогодні – це щось більше, ніж просто передача знань. Це – вплив, який здійснює навчальний заклад на громади та країну загалом. Існує великий запит на посилення цієї взаємодії, а отже – на освітній підхід, спрямований на формування академічних знань, практичних навичок та відповідального ставлення через вирішення проблем у громаді і спільно з громадою. У світі цей підхід відомий під назвою Service Learning (далі – S-L). Український католицький університет офіційно став першим університетом в нашій країні, що увійшов до світової спільноти S-L та в межах своєї нової Стратегії УКУ-2025 «Університет, який служить» розпочинає впровадження цього формату навчання під назвою «Суспільно-орієнтоване навчання».   

Для систематизації та інституалізації цього освітнього підходу в УКУ, нам важливо зібрати дані про реалізовані проекти, що відповідають ознакам Service Learning. Будь ласка, заповніть коротку форму, якщо знаєте про такі проекти. Дякуємо.

Що таке суспільно-орієнтоване навчання (Service Learning) і для чого це потрібно навчальним закладам та громаді?

У межах S-L студенти засвоюють освітні стандарти через вирішення реальних проблем у своїй громаді. Освітній підхід S-L («Суспільно-орієнтоване навчання») мотивує студентів до більшої залученості у життя суспільства, а громадські організації, натомість, отримують реалізований проект, який, за інших обставин, може коштувати чимало. 

Згідно даних Інституту Service Learning of California State University Monterey Bay грошовий еквівалент S-L послуг у округах Санта-Круз, Сан-Беніто та Монтерей за 2017-2018 роки складає 3,3 мільйона доларів. Тож вплив здійснення S-L проектів цілком конкретно вимірюється фінансово.

Практика S-L з’явилася набагато раніше, ніж сам термін, однак у різних країнах назва S-L адаптована по-різному, в залежності від історичного та культурного контексту: Education Solidaria, Community Learning, Solidarity Learning, Civil Engaged Learning, Uczenie się poprzez zaangażowanie тощо. В Україні суть освітнього підходу S-L окреслена назвою «Суспільно-орієнтоване навчання», що поєднує в собі вплив, залученість та відповідальність.

«Ми не зможемо змінити світ, якщо не змінимо підходи до навчання», – Папа Франциск

Як стверджує Ніевес Тапія, керівниця провідного Центру S-L У Латинській Америці CLAYYS: «Деякі університети вважають, що їхнє основне завдання – досягти академічної майстерності. Ми ж переконані, що основне завдання навчальних закладів – служити людям, а академічні успіхи – це найкращий інструмент для таких цілей. S-L – це те, що робить Університет релевантним 21 століттю».

Цікавий факт: Під час апартеїду у Південній Африці елітні («білі») університети здійснювали S-L активності. Після приходу Нельсона Мандели відбулися реформи вищої освіти, але S-L – єдине, що залишилося незмінним, а з часом все більше розвивається і набуває популярності.

Як працює суспільно-орієнтоване навчання?

Послуги та підтримка громадам, як ми знаємо, вже багато років є частиною освітніх систем, зокрема і в УКУ. Але що піднімає суспільно-орієнтоване навчання на наступний рівень – це те, що воно поєднує служіння громаді з різноманітним академічним навантаженням, оцінкою та рефлексією, що зазвичай спостерігається при проєктному навчанні. 

Основні компоненти S-L:

• реальна проектна робота спільно з громадою і для громади;
• активне залучення та лідерство студентів упродовж проекту;
• навчальний контент (навчальний план, дослідження, практичні завдання) – обов’язково підв’язаний під соціальні активності. 

Важливо розуміти, що S-L це не благодійність чи волонтерство, а соціальна зміна. 

Помилково вважати, що S-L – це вертикаль, де зверху є ті, що допомагають, а внизу – ті, що отримують цю допомогу. S-L – це горизонталь, і, що важливо, це не для громади, це спільно з громадою. 

Ідея суспільно-орієнтованого навчання перегукується з думками Митрополита Андрея Шептицького, у тому сенсі, що не варто кожен раз людині подавати горня з водою – треба показати їй шлях до озера. Так само і у співпраці з громадою: якщо не даєте їй повноважень створювати ініціативи – вона так і буде пасивно чекати від вас «горнят з водою», роками.

Культурні особливості. Цікавий приклад.

При здійсненні S-L проектів, важливо враховувати не тільки потреби громади (які здаються очевидними), потрібно зважати на культурні особливості.

До прикладу, у межах S-L проекту в бідному поселенні Аргентини, група студентів придумала полегшений спосіб прання: з нагріванням води завдяки сонячним панелям. Однак жінки з цього поселення не дуже зраділи цьому проекту. Вони зізналися, що для них прання – це ціла традиція: піти до річки, вийти з дому і прогулятися з подругами, поспілкуватися… Тобто прання для них не було тягарем, а навпаки – приносило певну радість, про що й не здогадувалися S-L проєктні менеджери. 

Висновок: ми маємо давати можливість нашій спільноті нас вчити навзаєм.

Чи потрібно це взагалі студентам?

Опитування у США показали: 80-90% студентів відзначили здобутий навик по-іншому дивитися на соціальну справедливість, змотивовані толерувати думки інших (які відрізняються від власних), мають більше знань та вміння відстоювати права людини. 75% студентів у Латинській Америці зізнаються: добре, що S-L був обов’язковим (хоч на початках вони могли сприймати це без ентузіазму). 

Перевага цього формату навчання у тому, що воно дозволяє використати набуті знання під час аудиторних занять – на практиці. Суспільно-орієнтоване навчання – це “+” у резюме, а під час співбесіди з роботодавцем студенти зможуть розповісти про свій перший професійний досвід.

А для викладачів – це додаткове навантаження?

Суспільно-орієнтоване навчання здебільшого передбачається, як частина академічного курсу, а не додаткове навантаження.

Цінність для викладача: 

–  курс набуває доданої вартості (прикладного характеру та користі для громади), а також привабливості для студентів; 

– збільшується соціальний капітал (зв’язки з організаціями, профільними спільнотами, експертами у певних сферах);

– особиста участь у творенні суспільних змін та впровадженні інноваційних підходів до викладання.

Важливим є питання додаткової мотивації студентів та викладачів, механізми роботи з громадськими організаціями, владою міста чи області. В УКУ створена робоча група, яка над цим працює, а також займається інституалізацією підходу в цілому. У перспективі також залучення бізнесу, налагодження міждисциплінарної взаємодії між різними факультетами УКУ; творення S-L середовища в Україні та у Східній Європі загалом.