Акція «Різдвяна місія» в УКУ об’єднала близько 200 дітей загиблих українських бійців, які приїхали до Львова на запрошення волонтерів із 4 областей України – Львівської, Волинської, Івано-Франківської та Тернопільської.

 У програмі дня – екскурсійний чудо-потяг, майстерня шоколаду, львівські крамнички й історії про древнє місто, а потім спільна гостина в трапезній Українського католицького університету. В університетському храмі Святої Софії Премудрості Божої запрошені поспівали колядок з «Пікардійською терцією» та тернопільським гуртом «Галичани» і взяли участь у майстер-класах з психології.

 16-річний Мар’ян та 13-річна Лілія Курманські приїхали з Бережан Тернопільської області. Більше року вони живуть без тата. Сержант Богдан Курманський загинув під час аварії 15 жовтня 2015-го року під час руху колони військової техніки поблизу села Олексіївка Полтавської області. Військовий “Урал” з цистерною зіткнувся з тягачем, який стояв на узбіччі. Богдан загинув від отриманих травм.

Мар’ян захоплюється футболом та баскетболом, мріє стати футболістом, зустрітися з Андрієм Ярмоленком – українським футболістом, півзахисником збірної України та “Динамо” (Київ). Лілія танцює у ансамблі “Екстравагант”, мріє про джинси та спортивний костюм, а також поїхати у Хорватію.

Обоє задоволені поїздкою до Львова. Обоє хотіли б стати волонтерами. Ліля – допомагати дітям, які не мають батьків, а Мар’ян – родинам, чиї батьки на війні. Кажуть, бути волонтером – це непросто, важливо – бути добрим, чесним і відкритим до інших. 

 Тернополянка Софійка Гафійчук вже не вперше у Львові. Цього разу приїхала з мамою і братиком. Особливо сподобалося в Майстерні шоколаду. ЇЇ мама займається волонтерством, а дівчинка час від часу допомагає: «Це буває трохи складно, коли доводиться розвантажувати фури. Особисто я допомагала складати акти, також деякий одяг», – розповідає Софійка.

Організувати захід вдалося завдяки спільній співпраці волонтерів з Великобританії та України. Ініціатором такої зустрічі є волонтерка з Лондону, представниця української діаспори Ірина Естевес у співпраці з благодійною організацією Ukrainian Charity. Вона допомагає не лише українській армії, але й збирає кошти на медикаменти для хворих дітей, підтримує дитячий будинок в Маріуполі «Пілігрим», у якому живуть діти переселенців і діти з неблагополучних сімей.

«Волонтерство – це спосіб життя. Коли бачу проблему – хочу допомогти. Кожен може стати волонтером, хто небайдужий. У мене є робота, сім’я, але я не можу залишатися осторонь від подій в Україні. Скільки є трагічних історій про загиблих солдат. Скільки втрат пережила Україна за ці 3 роки! У кожної запрошеної родини – своя історія. Я працюю вчителем і зароблені гроші віддаю у благодійні фонди. Так робить багато українців закордоном, бо нам болить доля нашого народу», – зазначає Ірина Естевес.

Вона є парафіянкою греко-католицького храму в Лондоні і вже не перший рік займається пошуком коштів на потреби українських бійців за посередництвом волонтерської мережі з різних областей України. За допомогою в організації акції вона звернулася до УКУ.

 «Ми зворушені і дуже щасливі, що мали честь вітати членів сімей наших воїнів. Ми працюємо в різних напрямках – від гуманітарної допомоги, військово-медичного забезпечення до капеланського служіння у військовому госпіталі, щоб гуртувати людей, які пережили втрату. Ці втрати є викликами, щоб ми всі об’єдналися, обдумали, відкрилися і вийшли з рамок егоїзму. Ми раді вітати і долучатися до таких акцій в майбутньому», – розповідає координатор «Волонтерської сотні УКУ», отець-доктор Петро Терлецький.

 Найцінніше, що можна зараз дати для цих родин – це увага і солідарність, наголошують волонтери.

Наталя Перцович, волонтерка із Івано-Франківська, переймається тим, що деякі з її знайомих залишилися без годувальника в сім’ї, а одна жінка залишилася повністю сама, втративши на війні сина: «Треба проводити такі акції, бо вони об’єднують людей у їхній втраті, їхньому горі. За принципом сімейного кола такі люди повинні об’єднуватися. Сьогодні ми привезли дітей з матерями. Приїхала одна бабуся з Івано-Франківська з дітьми. Ми знаємо, що є мама загиблого, яка залишилася сама. Таких людей важливо не залишати поза увагою. Сьогоднішній захід – це важливий перший крок у новому починанні щодо підтримки цих сімей».

Волонтери з Великобританії та України вже вдруге організовують подібний захід. Влітку проводили табір для близько 60 дітей воїнів АТО в одному з санаторіїв Тернопільщини. На заході змогли побувати діти з Хмельниччини, Харківщини, Чернівців, Сумської та Івано-Франківської області.

Серед волонтерів, які долучені до цієї акції: Ірина Естевес (Лондон), Волонтерський рух “Меценати для Солдата” (МдС) (Волинь), Логістичний центр допомоги бійцям АТО (Тернопіль), Трач Галина (Львівщина), Наталія Перцович (Івано-Франківськ), Ольга Зарічинська («Волонтерська сотня УКУ»).

Зазначимо, що «Волонтерська сотня УКУ» бере активну участь в допомозі українській армії на сході України. До організації входять працівники УКУ і студенти. Волонтери передають гуманітарну допомогу військовим та жителям окупованих територій. У 2016 році «Волонтерська сотня» виготовила та передала військовим частинам 2 мобільні прально-банні комплекси. Провадиться душпастирське та волонтерське служіння у Львівському військовому госпіталі. Також вдалося забезпечити військово-польові госпіталі розхідними медичними матеріалами і запчастинами.