У середу, 23 вересня 2009 р. Б., в конференц-залі Українського католицького університету відбулася зустріч з Віктором Єленським, доктором філософських наук, найвідомішим українським публіцистом-релігієзнавцем, президентом Української асоціації релігійної свободи, провідним науковим співробітником Інституту філософії НАНУ, колишнім директором української студії радіо „Свобода”, членом експертної ради РІСУ. Представляв його Мирослав Маринович, віце-ректор УКУ.

Головною темою даної зустрічі була представлення Віктором Єленським своєї доповіді «Глобальні тенденції релігійного розвитку на початку ХХІ ст.», де були розставлені акценти на основні проблеми, з якими зіткнулося християнство на межі нового тисячоліття. В доповіді були докладно виділені історичні причини таких змін, їх аналіз і прогноз. Для підтвердження своїх тверджень Віктор Єленський опирався на дослідження багатьох науковців, які працюють в різних галузях, що пов`язані з релігією.
Першою тенденцією, яку виділив Віктор Єленський, було зміщення християн на південь, в країни Африки і Південої Америки. В кінцевому результаті це привело до того, що за один рік Нігерія охрещує більше людей, аніж Франція і Італія разом взяті. Так, частково це пов`язано з демографічною ситуацією в цих країнах, але ця тенденція проглядається у цілому світі.
Наступною тенденцією Bіктор Єленський називає релігійні конфлікти. І як приклад наводить такий факт: з 1989 по 1996 рр. зі 101 конфлікту, які відбулися у світі, лише 6 – міждержавних. Все решта – внутрішні, значну більшість яких складають саме релігійні конфлікти. Саме вони приводять до третьої тенденції, яка чітко проступає в сучасному світі. Це релігійний тероризм. За словами дослідника в галузі релігійної конфліктології Девіда Рапопорта, вся історія тероризму відбувається певними хвилями, які тривають приблизно 40 років кожна. Першою такою хвилею був анархістський тероризм (1880-1920 рр.), потім антиколоніальний (1920-1960 рр.), після нього лівацький (1960-2000 рр.). а з кінця 70-х рр. ХХ ст. cвій початок бере релігійний тероризм, який проявляє себе в найрізніших ситуаціях. І не слід очікувати на швидке його завершення.
Посилення релігійного плюралізму є ще однією тенденцією сучасного становища. Утворення різних Церков призвело до утворення різних думок на одні і ті ж питання. І все це не веде до єдності християн.
Зменшення кількості католиків у загальній масі християн виступає ще однією тенденцією. Як приклад наводиться церква П’ятидесятників. Коли 1 січня 1901 р. в невеличкому каліфорнійському містечку їх зібралося лише декількасот осіб, то на теперішній час їхніх віруючих нараховується понад 500 мільйонів осіб.
Наступною важливою тенденцією є деєвропеїзація християнської віри. В Європі запанував глобальний іслам. До 2050 р. кожен п’ятий в Європі буде мусульманином. Християнство іде в Африку, Латинську Америку і Азію.
А прагнення до гендерної рівності привело до того, що жінки стають священослужителями, не зважаючи на заборону Католицької Церки. В США 30 % студентів богословських навчальних закладів і 10% священослужіителів – жінки.
На завершення Віктор Єленський розповів про деякі факти релігійності в Україні. Так от, за його словами, люди, які більшість часу проводять в релігійному середовищі, значно песимістичніше бачать сучасний релігійний стан в Україні, аніж, наприклад, люди, які бувають в соціологічному середовищі. Ще одним цікавим моментом є те, що ми віримо, що десь існують справжні віруючі, які дотримуються всіх законів, лише не в Україні. І накінець ми просто впевнені, що попередні покоління були значно більш віруючі, ніж ми. Хоча, насправді, це все не так. І з тими проблемами, з якими стикаємося ми, свого часу стикалися і наші попередники