Соціальні медіа уможливлюють персональність та анонімність одночасно. В українських реаліях ця анонімність спонукає до безвідповідальності та вульгарності у записах чи коментарях. Таку думку висловив ректор УКУ о. д-р Борис Ґудзяк у інтерв’ю «Телекритиці».

На думку ректора Українського католицького університету, у такому випадку варто зберігати принципи, які мають деякі сайти і форуми, – не допускати анонімності. «Коли людина є слабка, то вона ховається. Це часто пов’язано з якоюсь спокусою. А медіа можуть допомогти людині бути на світлі, а не в темноті».

Борис Ґудзяк вважає, що як і кожний комунікативний засіб, соціальні медіа можуть бути використані як на добро – на підтримку рухів справедливості, свободи, – так і на зло. «Тобто загалом вони є нейтральними, усе залежить, як саме ми їх використовуємо. Для мене соціальні медіа є цікавими, адже спілкування – це суть духовного життя. Такі медіа дозволяють сформувати новий тип стосунків, проте вони не є гарантією, що якість цих стосунків і спілкування буде кращим. Це для нас нова можливість і новий моральний виклик».

Тут важливо знайти золоту середину, – наголошує ректор УКУ. «Коли ми переживаємо дисбаланс у своїх комунікаційних жанрах, коли віртуальність починає брати гору, можемо бути певні, що це буде мати глибокий і згубний вплив на людину».

На запитання, про те з чим пов’язана вульгарність у блогах та коментарях в українському медіапросторі, отець зазначив: «Мені здається, що драстичність вислову, а то й вульгарність української блогосфери, є на порядок вищою, ніж у багатьох Західних країнах, де також форуми рясніють розгнузданою лексикою і висловами. Наше суспільство подібне до підлітка, який отримав свободу, половину своєї голови помалював зеленим кольором, половину – фіолетовим, якусь річ причепив у носі, але це не має жодної філософії, бо він просто випробовує свою свободу. Це перехідний етап до певної стабілізації і заспокоєння у свободі та гідності».