У рамках інавгурації першого набору студентів кафедри соціології УКУ 29 жовтня 2015 року відбувся науковий семінар на тему «Соціальна відповідальність соціолога», на якому з інавгураційною промовою виступила д-р соціологічних наук, професор кафедри соціології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Юлія Сорока.

Основні обов’язки соціолога та загроза використання результатів соціологічних досліджень в політичних технологіях, взаємозв’язок соціології та демократії, проблема перекручування соціологічних даних в медіа, а також етичний вимір соціологічної роботи – такі питання стали ключовими під час семінару.

В обговоренні теми брали участь професор, керівник програми соціології УКУ Оксана Міхеєва, доцент кафедри соціології УКУ Вікторія Середа, старший аналітик Аналітичного центру «pro.mova» Вікторія Бриндза, директор українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ» Наталія Зайцева-Чіпак, директор соціологічної агенції «Фама» Мар’яна Малачівська-Данчак.

Соціологія як наука зародилася в індустріальному суспільстві, яке є продуктом роботи людей, а не природнім процесом, нагадала Юлія Сорока.

«Розвиток соціології пов’язаний із розвитком громадянського суспільства. Свідченням росту останнього є усвідомлення кожною людиною свого права на вираження власної позиції. На жаль, в Росії громадянське суспільство перебуває у такому стані, що не може захистити соціологію. Частина фахівців або виїжджає закордон, або йде працювати в академічні кола і залишає соціологічну діяльність. Щоб такого не сталося в Україні, ми маємо розвивати громадянське суспільство», – додала вона у своїй доповіді.

За її словами, зараз досить вузька затребуваність соціології – або комерційний сегмент, або політичний – спрямований на вивчення електоральної поведінки. Свідченням того, що держава не має великого запиту на соціологію, стало рішення у 2008 році викреслити її зі списку обов’язкових предметів для вивчення у вишах. «В умовах війни політолог займається аналізом суспільно-історичних процесів і подій, психолог допомагає подолати травми війни і консультує, а соціолог найчастіше асоціюється у всіх із нав’язливою людиною з анкетою у руках», – зазначила спікер.

Однак, як наголосила Юлія Сорока, без інституалізації соціології неможлива демократія та виокремлення такого поняття як суспільна думка. У Росії відсутність демократичного суспільства пов’язана із тиском на соціологію, до прикладу, працівників відомого Центру незалежних політологічних досліджень (Санкт-Петербург) там визнали іноземними агентами, додала соціолог.

Вона окреслила кілька важливих обов’язків у даній професії: по-перше, соціолог як науковець повинен відповідати на певний інтелектуальний запит суспільства; допомогти в розрізненні таких понять як держава та влада, яка її очолює, налагоджувати правильну роботу з медіа задля уникнення перекручування інформації та її спрощення, бути незаангажованим та незалежним від політичної ситуації та не піддаватися тиску замовників, не брати участі у політичних технологіях та виховувати в громадськості стійкий імунітет до політичних чи комерційних маніпулятивних практик.

Старший аналітик Аналітичного центру «pro.mova» Вікторія Бриндза звернула увагу на те, що в умовах військових подій в Україні завданням соціолога також стає аналіз передумов та наслідків співіснування двох культурних контекстів в межах однієї країни. «Ми вивчаємо не лише суспільну думку, але й заглиблюємося на рівень цінностей і переконань окремих суспільних груп», – зазначила вона. На її думку, зараз проведення хорошого соціологічного дослідження – це більше відхилення, аніж норма, оскільки висновки досліджень часто прописуються у формі незрозумілій для суспільства.

Саме соціологи покликані формувати соціологічну культуру та популяризувати соціологічні знання, наголосила директор українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ” Наталія Зайцева-Чіпак. «Ми маємо стати своєрідними соціологами-місіонерами, щоб бути готовими без вдячності робити свою роботу. Хоча чим далі, тим більше з’являється потреба в соціології і серед управлінців, і серед громадськості», – додала вона.

Директор соціологічної агенції “Фама” Мар’яна Малачівська-Данчак нагадала про етичний аспект в роботі соціолога, його професійну стійкість перед адміністративним тиском та комерційною вигодою.  

«Соціальна відповідальність соціолога починається із формулювання питань в опитуваннях та в оприлюдненні його результатів, адже деяка інформація може нанести шкоду державі, зокрема, коли йдеться про рівень гомофобії чи корупції, це дискредитує країну на міжнародній арені. Однак при цьому треба розуміти, що соціологія – це лише відображення соціальних настроїв і аж ніяк не єдине джерело інформації», – додала вона.

Науковці зійшлися на тому, що суспільство стає менш інфантильним до споживання комерційних та політичних технологій і навчилося розрізняти правду від маніпуляції. Ознакою цього є і той факт, що політичні партії, які використовують політичні технології, не мають успіху у виборчих перегонах.