12 лютого в кімнаті-музеї Патріарха Йосифа Сліпого відбулася презентація розширеного тематичного буклету Інституту історії Церкви «До Світла Воскресіння крізь терни катакомб. Підпільна діяльність та легалізація Української Греко-Католицької Церкви». Захід був приурочений до 50-ліття звільнення Йосифа Сліпого з радянських таборів і тюрем.

Як розповіли організатори заходу, це видання містить супровідні матеріали до однойменної пересувної виставки, яку ІІЦ презентував ще у 2009 році. «На сторінках  розкрито діяльність УГКЦ в другій половині ХХ ст.: це ліквідація Церкви; переслідування та репресії єпископів, духовенства, мирян; питання душпастирства як в Україні, так і на засланні. Читачі також зможуть ознайомитися із тематичними підрозділами про монашество, ієрархічну структуру підпільної Церкви, підпільні семінарії тощо.  Унікальність цієї книжки у тому, що вона охоплює усі аспекти історії греко-католицького підпілля, а чітка хронологічна структура та багатий ілюстративний матеріал робить її цікавою для широкого кола читачів», – підсумовує науковий співробітник Інституту о. Тарас Бублик.

У передмові до видання, засновник Інституту, а тепер ректор УКУ владика Борис (Ґудзяк) пише: «Катакомбна Церква обіймала всі суспільні прошарки. Вона мала своїх єпископів і священиків, монахів і монахинь. Серед її вірних були дорослі та діти, хлібороби й інтелектуали, художники та робітники, музиканти й спортсмени. Попри безпрецедентний в історії людства тоталітарний контроль і насильницьке придушення, ця спільнота творчо знаходила засоби і способи існування в майже неможливих обставинах… Приклад сили духу, який продемонструвало греко-католицьке підпілля, переконливо доводить, що немає обставин, в яких людина не може жити духовно, немає ситуацій, в яких особа, створена на образ і подобу Божу, не може захистити свою свободу і зреалізувати своє божественне призначення…».

Під час презентації завідувач музею Ірина Коломиєць розповіла про непростий шлях до звільнення довголітнього в’язня радянських таборів, Глави підпільної Церкви Йосифа Сліпого. Першочерговим бажанням щойно звільненого митрополита була не так його особиста доля, як свобода для його переслідуваної Церкви, за відродження якої він до кінця життя ревно працював у «вільному світі». Доповідач також наголосила, що досить часто, коли йде мова про звільнення Патріарха, говорять насамперед про різні політичні мотиви, але не слід також забувати про силу молитви багатьох вірних, які хотіли бачити свого пастиря вільним.

Усі присутні на презентації також мали нагоду оглянути фотовиставку в супроводі фахових пояснень і коментарів.

Прес-служба УКУ