Відтепер українські студенти зможуть вивчати мову, якою говорив Ісус. Кафедра Біблійних наук філософсько-богословського факультету УКУ організувала презентацію книги “Арамейська мова біблійних текстів і Таргума Онкелоса».

Видавництво «Дух і Літера» видало перший україномовний практичний посібник із вивчення арамейської мови Біблії (частина Книги Даниїла, фрагменти книг Езри та Єремії та близької до неї мови Тарґума Онкелоса – давнього юдейського перекладу Тори арамейською мовою (ІІ-ІІІ ст. по Р. Хр.). Підручник поєднує теорію: основи фонології, морфології та синтаксису арамейської мови, та практичні вправи для засвоєння вивченого матеріалу.

Автор книги, Дмитро Цолін, директор Центру юдаїки при Національному університеті Острозька академія Професор Цолін під час презентації розповів про особливості мови, якою говорив Ісус:

“Висновки про цю мову ми можемо зробити з численних висловів арамейською в Новому Завіті, – зауважив науковець, – Всі їх добре знають: “еффата”, “таліта кумі”, “мараната” та ін. Також багато імен мають виразну арамейську форму: Симон-Кифа, Варфоломей, Таддей. Помітно, що автори Євангелій мислили не грецькою, а саме тодішньою розмовною мовою – арамейською, або принаймні їхня грецька була під сильним впливом тієї мови.»

Звідки ж походить ця мова? Аморреї – це західно-семітські племена доби середньої бронзи. Вони дали початок етносу, який згодом назвали арамеями. Арамейська й давньоєврейська – мови однієї родини, просте мають багато відмінностей. За часів ассирійського, а згодом вавилонського полону арамейська мова поширилася, як lingua franca, тобто розмовна мова багатьох народів. Арамейський алфавіт був простий і дуже популярний в ті часи. І саме це була рідна мова Ісуса Христа».

Автор розповів також про ініціативи вивчення біблійної арамейської мови, зокрема про літню школу, яка відбувається вже другий рік. 

На презентації книги своїми враженнями від книги поділилася також викладачка кафедри Біблійних наук Галина Теслюк:

“Книга є інноваційною не лише в українському, а й в широкому академічному контексті. Автор надзвичайно інтелектуально й ґрунтовно опрацював складні філологічні явища. Це саме те, чого ми потребували, скажімо, під час викладання курсів з біблістики. Однак ця книга розрахована не на аматорів. Щоб сприйняти поданий матеріал, читач має володіти базисом однієї із семітських мов, скажімо сирійською або івритом. Тому в майбутньому, було б добре видати також вступ до арамейської мови для початківців.”

Під час презентації книги декан філософсько-богословського факультету диякон Роман Завійський наголосив на важливості подальшої співпраці між УКУ та Острозькою академією.