23-25 квітня в Українському католицькому університеті у рамках суспільного проекту Соборна Україна та Київська традиція за підтримки глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава (Шевчука)) відбудеться міжнародна наукова конференція “Кирило Транквіліон Ставровецький – проповідник Слова Божого”.

Декан гуманітарного факультету УКУ проф. Ігор Скочиляс розповідає, що у цьому науковому форумі візьмуть участь провідні богослови, історики, культурологи й літературознавці з України, а також Польщі, Росії й Франції. Співорганізаторами конференції є гуманітарний і філософсько-богословський факультети УКУ, а також Львівський національний університет ім. Івана Франка (кафедра української літератури імені Михайла Возняка), Український Вільний Університет у Мюнхені й видавництво “Свічадо”

Професор Скочиляс підкреслює, що Кирило Транквіліон Ставровецький – одна з найпомітніших постатей доби культурно-релігійного оновлення в Україні першої половини XVII ст.. Він був настоятилем Унівського та Чернігівського монастирів, православний та унійний богослов, освітній і культурний діяч, поет, учений, друкар і видавець. Тривалий час учителював у Львові, Острозі й Вільні, викладав слов’янську і грецьку мови у братській школі. У 1626 році Ставровецький перейшов до Унійної Церкви і згодом був поставлений архимандритом Єлецької обителі в Чернігові, де перебував аж до своєї смерті в 1646 р.

“Ставровецький залишив багату богословську, духовну й літературну спадщину. Його посібник “Зерцало богословія” (1618 р.) є спробою викласти у доступній формі догматичну систему віровчення, – розповідає декан гуманітарного факультету УКУ. – Наступного (1619) року в Рохманові з’явилося друком Євангеліє Учительне, – збірка його проповідей на неділі та свята церковного року. Врешті, у 1646 р. побачив світ компендіум паренетичних віршів і прозових повчань “Перло многоцінне”.

Історик зазначає, що усі три книги Кирила Ставровецького побудовані навколо одних і тих самих богословських та морально-етичних проблем сучасного йому світу. Вони увиразнюють характерні й багатогранні співвідношення між богословськими, риторичними й літературними інтерпретаціями цих проблем у їхньому традиційному і новаторському вимірах. Трансцендентність, що у творах Ставровецького межувала з іманентністю, розгорталася в ситуативну емоційну картину вибору життєвих повсякденних стратегій, а своєрідний поведінковий канон поставав у живому процесі співтворення «високого» і «прикладного» богослов’я Київської Церкви. Схильність Кирила до змін і ламання стереотипів певною мірою санкціонували релігійну практику тогочасного етноконфесійного соціуму в добу раннього українського бароко.

У рамках триденної конференції передбачено проведення шести засідань: “Східне християнство та релігійна культура в добу раннього українського бароко”, “Тексти і контексти Кирила Транквіліона Ставровецького”, “Богослов’я Кирила Транквіліона Ставровецького”, “Топоси й модуси проповідництва Кирила Транквіліона Ставровецького”, “Кирило Транквіліон Ставровецький: у пошуках парадигми”, “Рецепція творчої спадщини Кирила Транквіліона Ставровецького”. Завершить дискусії підсумковий круглий стіл “Кирило Транквіліон-Ставровецький та його богословська, духовна і літературна спадщина: перспективи досліджень”.

Учасники наукового форуру матимуть змогу відвідати Унівську Святоуспенську лавру, ігуменом якої декілька років поспіль був Кирило Транквіліон Ставровецький, а також ознайомитися зі щойно опублікованим перекладом на сучасну українську мову Учительного Євангелія, виданого Ставровецьким.