В УКУ пройшла презентація книги «Супрасльські кантики кінця XVII століття – пам’ятка василіянської церковної музики». Зустріч відбулася 22 листопада за участі д-ра Радослава Добровольського, мера міста Супрасль (Польща), Ольги Шуміліної, професорки Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка, професора Юрія Ясіновського, директора Інституту церковної музики Філософсько-богословського факультету, д-ра Івана Альмеса, директора Центру релігійної культури імені Ігоря Скочиляса УКУ. Модерував презентацію Андрій Ясіновський, декан Гуманітарного факультету УКУ.На початку зустрічі хор Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка під керівництвом Людмили Капустіної виконав концерт №30 з виданої збірки під назвою «Двер твою не затвори» для учасників презентації.Ректор УКУ о. Богдан Прах привітав присутніх та подякував науковцям за плідну працю: «Україна живе у важкий час. Здавалося б культура, музика, історія – не найважливіші речі, коли люди гинуть в страшних муках від окупантів. Але проте, наука важлива. Ці видання є результатом великої праці тих, які віднаходили, опрацьовували матеріал. Дякую нашим гостям, які не тільки особисто прибули сьогодні до Львова, а й привезли подарунки для нашої армії. Вітаємо сердечно у нашому університеті». 

Двотомне видання «Супрасльські кантики кінця XVII століття – пам’ятка василіянської церковної музики» підготовлене в межах проєкту «Спільна історія – те саме майбутнє. Супрасль – Синьковичі – Львів», реалізованого головним бенефіціаром – Супрасльський муніципалітет, за фінансової підтримки Європейського союзу в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна 2014–2020, за участі Гуманітарного факультету, навчально-дослідницької програми УКУ «Київське християнство» та Центру релігійної культури імені Ігоря Скочиляса. Андрій Ясіновський, декан Гуманітарного факультету УКУ зазначив, що презентація є хорошою нагодою відзначити завершення великого культурного проєкту: «Видання “Супрасльські кантики кінця XVII століття – пам’ятка василіянської церковної музики” демонструє, як музична культура одного центру — Супрасльського Благовіщенського монастиря — може впливати на культуру цілого регіону. Цей проєкт показав великі перспективи транскордонних студій, фокусуючись на одному порівняно невеликому осередку, що розташований на географічному, культурному і релігійному фронтирі між Польським королівством і Великим князівством Литовським, між православною та католицькою традицією. Проєкт в унікальний спосіб засвідчує реалістичний і майже негайний результат дослідження, реалізація якого стала можливою завдяки роботі науковців з Польщі, Литви та України. Дякую нашим колегам з Польщі, за те, що змогли скріпити нас у силі духу і бути разом з нами, підтримати нас у тяжкий час війни».

Радослав Добровольський, мер польського міста Супрасль подякував колегам за запрошення польської делегації на презентацію: «Супрасльські кантики відображають нашу культуру. Але це не тільки місцева культура. Цей факт доводить те, що в збережені супрасльських кантиків зацікавився Український католицький університет за благословенням Блаженнішого Патріарха Святослава Шевчука».

Видання супрасльських кантиків (партесних багатоголосих творів) кінця XVII ст. розкриває яскраву й невідому досі сторінку церковно-музичної історії Супрасльського Благовіщенського монастиря у період його активної життєдіяльності під омофором Василіянського чину. Розташований на перетині білоруської, української та польської релігійних культур, монастир відігравав важливу роль у сприйнятті й засвоєнні західних новацій, зберігаючи при цьому першооснову літургійної, богословської та музичної практики східного обряду.

Публікація охоплює факсимільне відтворення рукописних нотних текстів і транскрипцію хорових партій (т. 1, кн. 1), реставрацію повних партитур 49 композицій (т. 2, кн. 2) та дослідницькі статті з музичної історії монастиря, кодикологічних і палеографічних спостережень над рукописними пам’ятками й особливостями церковнослов’янської мови з рисами української говірки (т. 3, кн. 2).

Ольга Шуміліна, професорка Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка, яка займалась реконструкцією кантиків, розповіла про значення цих творів: «Нам усім дуже пощастило, що супрасльскі пам’ятки перебували не в росії та російських архівах, а в архівах країни, яка входить в Європейський Союз – Литві. Це посприяло тому, що їм можна було використати для роботи. Тому, що якби супрасльскі пам’ятки перебували в росії, їх було би дуже непросто, чи б пак неможливо отримати для роботи, навіть ще до повномасштабного вторгнення. Супрасльскі кантики мають важливе значення. По-перше, через умови, у яких випущена ця праця.  Коли ми розпочинали проєкт, не могли уявити, що будемо презентувати їх під час активної фази війни. Але те, що це нам вдалось – дуже важливо. По-друге, цей проєкт показує культуру в Супраслі. Ці кантики можуть стати візиткою карткою міста. Тому, що не кожна інституція зберегла такі пам’ятки і дуже цінно, що їх вдалося довести до видання і, щонайголовніше, до виконання. Дуже важливо є поширювати відомості про цю культуру світом. Видані нами твори й рукописи є цінним матеріалом для дослідження в контексті розвитку традиції багатоголосся».    

Варто зауважити, що трьохтомне видання у двох книгах опубліковано чи не вперше у видавництві УКУ чотирма мовами: українською, англійською, польською і білоруською.

Замовити дві книги дослідження «Супрасльські кантики кінця XVII століття – пам’ятка василіянської церковної музики» можна на сайті програми «Київське християнство». 

Супрасльські кантики кінця XVII століття – пам’ятка василіянської церковної музики: у 3-х т., 2-х кн. / реконструкція, набір нотних текстів і дослідження О. Шуміліної; наук. ред. Ю. Ясіновський; т. 1, кн. 1: Факсиміле супрасльських кантиків. Транскрипція партитури. Львів: УКУ 2022. 960 с.; т. 2: Шестиголосі партитури: реконструкція; т. 3: Дослідження; кн. 2. Львів: УКУ 2022. 984 с