“Знаєте, та земля по сьогоднішній день плаче, чекає на тих, які повиїжджали, і залишилася пустинею.  – сказав на відкритті фестивалю лемківської писанки о. ректор Богдан Прах. – Можна проїхати 30-40 кілометрів -немає ні одної хати, лиш старі грушки і яблуні й покинуті криниці. Тому я заохочую підтримувати цю спадщину, традицію, яка сьогодні збагачується новою творчістю. Але водночас кожен має поїхати і подивитися, звідки корені ваших батьків, ваших дідів, і та культура, яка там народилася, надихалася красою, якої більш ніде немає”.

З такими словами звернувся ректор УКУ о.Богдан Прах до учасників VIII Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Лемківська писанка».

о. Богдан Прах побажав учасникам гарного натхнення, радості від творчої праці. Адже цей захід є важливим не тільки для  лемківської культури яка знову відроджується, і що головне – прославляє не тільки лемківську спільноту, але й прославляє Україну по цілому світі.

Протягом дня майстер-класи з писанкарства провадили майстри-писанкарі: Петро Данилюк, Ольга Сова, Катерина Поднєжна, (м. Кременець); Зеновій Пеньонжек (м. Бучач), Марія Понізовська (Городоцький р-н); Марія Хомик (м. Львів); Соломія Сенчак, Ольга Пенцко та Софія Канас (Дитяча школа народних мистецтв Львівської міської ради). 

“Бардз я ся тішу вшитких вітати тутай на тотім фестивалю і втотім гостиннім домі”,  – привітала по-лемківськи учасників Фестивалю Софія Федина, голова Світової федерації українських лемківських об’єднань.  – Я бардз ся тішу, бо прийшлам ту не тільки вітати, але й буду писати писанки разом з вами. Для ня писати писанку, то є што се таке бардз особливе,   – додала Софія. – А пошто? Бо , я думаю, як писали сте писанки якісь інші, то знате, што там рівні лінії або квіти малюються, пташки чи є ще шось.

Лемківська писанка пишеться інацей. Лемківська писанка вигляда, так як бардз проста, а направду то є бардз трудно. Але што ми видиме на лемківській писанці? Вшитко, што малюєме – то є знак сонця. Сонце на лемківській писанці, мені видається, це є знак нашого відродження, не тільки лемківського, але й всеукраїнського. Як навчимося писати тоту особливу писанку, то принесеме більше сонця в той світ.

Але як кажуть старші мудрі люди, допоки ми пишемо писанки, доти зло ніколи зло не зможе подолати на нашій землі.”

Фестиваль тривав 8-10 квітня у приміщенні Філософсько-богословського факультеті УКУ. Завершилося свято в Лемківській церкві свв. Володимира та Ольги, де учасники фестивалю взяли участь у спільному богослужінні, а потім – відкриттям виставки “Писанкові барви” в Музеї народної архітектури та побуту. 

Організатори фестивалю: Український Католицький Університет, Львівська обласна організація Всеукраїнського товариства «Лемківщина», Фундація дослідження «Лемківщини», Дитяча школа народних мистецтв Львівської міської ради Сихівського району.