5 лютого в Галереї сучасного мистецтва УКУ відкрили виставку, яка присвячена Єжи Ґедройцю, польському історику, видавцю та інтелектуалу.

Виступаючи на відкритті виставки, професор УКУ, історик Ярослав Грицак розповів, чому постать Єжи Ґедройця настільки важлива для України, і Львова зокрема. Саме за його ініціативи та фінансової підтримку 1959 році було видано «Розстріляне відродження» – антологію творів українських поетів та прозаїків 20-30-х років XX століття, упорядкована українським літературознавцем Юрієм Лавріненком.

«Ґедройць запропонував формулу, за яку його дуже не любили, і навіть ненавиділи у середовищі польської діаспори. Він сказав в 1952 році, що «для добра Польщі мусимо визнати, що Львів є українським містом, а Вільнюс – литовським». І якби не було цієї фрази, невідомо яка б була позиція «Солідарності» у 1980-х роках, невідомо яка б була позиція таких людей, як Валенса, Міхнік, які виросли на журналі „Культура”», – наголосив Ярослав Грицак.

Його слова підтримав і генеральний консул Республіки Польща у Львові доктор Ярослав Дрозд, який зауважив, що, незважаючи на те, що Єжи Ґедройця немає з нами, але той спосіб мислення і ставлення до певний речей внесли зміни і до польської інтелігенції, а також до прийняття фрази, що «немає вільної Польщі без вільної України і Білорусі».

Своїми спогадами про Єжи Ґедройця і його видання «Культура» також поділився і ректор УКУ о. Богдан Прах. В 1970-80- роках він був студентом в Польщі, і отримував «маленькі книжки», які друкували в Парижі, в яких, в тому числі, було й про Україну.

«Чому він став великий? Господь Бог покликав його, щоб на цьому ґрунті боротьби і ворожнечі побудувати майбутнє добросусідства між українським і польським народами. Він це робив з великою посвятою», – розповів о. Богдан Прах.

Анна Бернгардт, яка є співробітником Фонду Паризької Культури і одна з організаторів цієї виставки, розповіла, що зараз в архівах фонду знаходяться численні листи, які писав Єжи Ґедройць, а також відповіді на них. З них чимала кількість присвячена саме Україні. Відтак, за її словами, вони були б раді, якби українські історики почали б досліджувати його спадщину.

Виставка «Єжи Ґедройць і його справа. Доробок бібліотеки „Культури”» представляє собою стенди з найважливішими віхами його життя з моменту заснування ним у Парижі Літературного Інституту та видання часопису «Культура», а також супроводжується відповідною брошурою. Оглянути виставку можна по буднях з 9.00 до 18.00 год. в Галереї сучасного мистецтва УКУ (Академічний корпус, вул. Козельницька, 2а).