Першим науковцем, який захистив дисертаційну роботу в Українському католицькому університеті на здобуття ступеня доктора філософії (Ph.D.) з богослов’я, став аспірант кафедри церковної історії Анатолій Бабинський.

Для проведення захисту, за погодженням з МОН, в УКУ була вперше утворена Спеціалізована вчена рада ДФ 35.141.001, на засіданні якої 1 жовтня здобувач представив свою дисертацію на тему: «Патріархальний рух в середовищі українських греко-католиків у діаспорі (1964-1989 рр.)»

Науково-пошукова робота Анатолія Бабинського була виконана в рамках тривалого проєкту «Від ліквідації до легалізації: історична доля греко-католицького духовенства в Україні, 1946-1991 рр.» Інституту історії Церкви УКУ, який виконується під керівництвом д-ра Олега Турія, який також є науковим керівником дисертаційного дослідження.

В рамках цього проєкту дисертант взяв участь у впорядкуванні Історичного архіву УГКЦ в Римі, здійснюваного групою науковців УКУ за дорученням Синоду єпископів УГКЦ, розпочатого в 2009 році.

«Я мав нагоду працювати з архівом в Римі, куди стікалися документи, які учасники патріархального руху надсилали задля їхнього збереження. Окрім цього саме цей архів містить багато інших цінних і унікальних джерел з історії УГКЦ у другій половині ХХ століття, оскільки в цей період центр церковного життя нашої Церкви вимушено знаходився в Римі, а не в Україні» , – каже Анатолій Бабинський.

Автор наукової роботи застосував також методологію «усної історії», провівши власні інтерв’ю, як з учасниками патріархального руху так і свідками його діяльності. Серед них представники духовенства і миряни: Микола Галів, Рома Гайда, єпископ Василь Лостен, священики Мартин Канаван, Роман Ґаладза та інші. Крім того дослідник опрацював вісім персональних архівних збірок діячів руху, які знаходяться в архівах українських інституцій у США. Його поїздки до Північної Америки уможливила щедра стипендійна підтримка Інституту східнохристиянських студій ім. митрополита Андрея Шептицького (Торонто)  та Канадського інституту українських студій.

Над роботою здобувач працював близько трьох років. У ній він докладно проаналізував передумови зародження патріархального руху, його розвиток, формування ідей та внесок руху у розвиток українського богослов’я мирян.

«Коли я вибрав тему, вона здалася мені одним з найцікавіших епізодів з історії нашої Церкви у ХХ столітті, окрім того, це була моя данина тим людям з якими я, як головний редактор журналу «Патріярхат» видавцем якого є Патріархальне Товариство в США, працював протягом дев’яти років. Перший рік був підготовчим: я збирав і вивчав матеріали, опрацьовував різні емігрантські видання, періодику. Пізніше я пів року заглиблювався в діаспорні студії (diaspora studies). Наступний рік пішов на те, щоб написати чорновий варіант тексту, а далі редагування… Хоч це не було так, що я 365 днів сидів і писав. Бувало, що місяць інтенсивно писав, а потім якийсь час ще раз обмірковував написане, вносив правки» , – розповідає автор праці.

Щодо подальших планів Анатолій Бабинський зізнається, що не полишатиме даної теми, продовжуватиме свої дослідження вже як науковий співробітник Інституту історії Церкви та сподівається, що невдовзі текст його дисертації з’явиться у вигляді монографії, де будуть враховані всі зауваження, зокрема й офіційних опонентів – проф. Віктора Єленського і о. д-ра Андрія Михалейка.

Підготувала Діана Мотрук

Джерело фото: РІСУ