Школі управління УКУ – два з половиною роки. За цей час ще зовсім молода програма реалізувала низку важливих проектів, та головне – випустила перших випускників магістерської програми з публічного адміністрування. Про те, чому в Україні з’явився попит на діяльність Школи управління, які проекти успішно працюють сьогодні та якими є плани на новий навчальний рік, розповіла Валентина Засадко, виконавчий директор Школи.

– Чи є запит у суспільстві на існування такої інституції як Школа управління УКУ?

–Так, і сьогодні потреба у таких інституціях щораз зростає. Але все почалось після Революції Гідності, коли поступово з’являвся попит на нових державних службовців, нових людей в державному управлінні і публічному адмініструванні. В умовах низької довіри до різних інститутів, державних установ виникло питання управління та лідерства, зокрема регіонального, – хто почне робити якісні зміни на місцях?

Ці всі питання почали обговорювати на публічних дискусіях у ЗМІ та соціальних мережах. Як наслідок, людей цікавило, де можна навчитися публічному адмініструванню, сучасним методам управління… І так виникла ідея створити Школу управління, яка готувала б людей здатних реалізовувати реформи, провадити якісні зміни у державному управлінні і головне – відповідати запитам суспільства.

– Хто навчається у Школі, тобто люди з яких сфер цікавляться ефективним управлінням?

– Школа управління чекає людей, що хочуть працювати, або вже працюють у публічному секторі. Як правило це працівники міських та обласних рад, адміністрацій, посольств, представники громадських організаціях, (“Transparency International”), аналітичних центрів (Колегіум Анни Ярославни), а також люди дотичні до бізнесу, що хочуть брати участь у політичному житті. Також у нас навчаються ще й колишні учасники та ветерани АТО. Для них ми пропонуємо стипендії, що повністю покривають вартість навчання.

– Одним із напрямків діяльності Школи – управлінські програми, умовою яких є розроблення проектів. Розкажіть про найуспішніші.

–Так, на управлінських програмах ми, у співпраці з ЛМР,  вчимо учасників реалізовувати корисні для суспільства проекти. Випустити у світ готовий проект насправді не так просто: тут і визначення ідеї, і розроблення плану дій, і тестування, і далі втілення. Тобто без навичок з проектного менеджменту не обійтись. Попри це, цілу низку проектів вдалось успішно  реалізувати. Наприклад, запуск нічних маршруток у Львові, розроблення громадського бюджет міста, створення навчальних лабораторій в школах,  центру безпеки Львова, центру для реабілітації воїнів АТО і розробка комплексної соціальної підтримки ветеранів АТО.

Останній проект для Школи – особливий, його реалізовували у два етапи. Спершу розробили програму реабілітаційної допомоги (фізичної та психологічної), а потім взялися за вирішення юридичних питань. Річ у тім, що, повертаючись з фронту, воїни потрапляють у стан повної розгубленості, а отримані травми накладаються ще й на бюрократичну тяганину, зокрема, отримання документів, що підтверджують статус учасника АТО. Тепер ці всі питання можна вирішити в одній установі – Центрі надання послуг учасникам бойових дій. Щоб бути певними, що охоплено всі можливі проблеми, учасники програми залучали до проекту ветеранів АТО. Ті розповідали, що для них було найважче і найпотрібніше після повернення додому.

– Розкажіть про поетапну роботу над проектами – від ідеї до втілення?

– Будь-яка наша управлінська програма, на якій розробляють проекти, триває півроку і складається з шести навчальних модулів. Кожен навчальний модуль – щабель на шляху до готового проекту.

По завершенню першого модуля учасники вже мають назву проекту, далі відбувається складання плану, реалізації, із визначенням термінів, і з поіменним призначенням виконавців проекту. Третій модуль, присвячений фінансам, – розробляється бюджет проекту, джерела залучення ресурсів, план доходів і витрат. До слова, частину проектів фінансувала сама міськрада, а для решти ми вчимо учасників фандрейзингу, тобто залученню коштів ззовні. І після цього модулю учасники знають, наприклад, як переконати бізнес-структури вкладати у проект кошти.

На наступному етапі вивчають операційний менеджмент, тобто потенційні ризики і як їх мінімалізувати. Далі – організацію роботи персоналу, рекрутинг, а останній модуль присвячений комунікації із зацікавленими сторонами проекту. Учасники вчаться популяризувати результати проекту за допомогою засобів комунікації.

– Також Школа управління пропонує ще й магістерську програму. У яких сферах можуть працювати випускники магістерської програми з публічного адміністрування?  

– Передусім, це органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадські організації, які співпрацюють з ними. Наприклад, кілька місяців тому до нас звернулися з програми ЄС “U-LEAD з Європою”, яка займається розвитком об’єднаних територіальних громад, щоб запросити наших випускників до роботи в організації. Також періодично надходять звернення з різних міністерств з проханням поширити інформацію серед студентів, про те, що у міністерствах є вакантні місця. Тобто наші випускники є досить затребувані. Втім, нам не завжди вдається задовольнити цей попит, бо більшість наших студентів працюють вже під час навчання.

– Випускники Школи – це майбутні творці проектів. Історія якого випускника і його проекту найбільше запам’яталася?

– Кожен з випускників має важливі здобутки, реалізовує цікаві проекти і тим творить унікальну спільноту Школи. Втім, одразу спадає на думку наш випускник Тарас Хавунка. Вступаючи до Школи управління УКУ, він мав досвід роботи в обласній адміністрації, а під час навчання зацікавився темою регуляторної політики. Після знайомства з нашим викладачем Андрієм Паляницею, експертом Світового Банку, зацікавленість переросла в участь у проекті з регуляторної політики, який згодом перетворилося в окрему інституцію – Львівський регуляторний хаб, при Школі управління УКУ. Тепер Тарас Хавунка очолює цю інституцію.

Сьогодні вже є низка підписаних меморандумів із міськими радами, зокрема, Винниківською, Червоноградською, а також Львівською ОДА. В межах підписаних домовленостей відбувається активна діяльність із аналізу регуляторних актів у цих містах та об’єднаних територіальних громадах.

– Якими на ваш погляд є найбільші досягнення Школи управління?

– Успіхом для нас є кількість та якість проектів, що вдалось реалізувати упродовж двох з половиною років. До прикладу, минулого року вдалося втілити два важливих проекти: перший – “Викладання та розробка навчальних кейсів для вивчення державної політики: тренінг для тренерів” за участю відомого професора Стенфордського університету Френсіса Фукуями, та другий – Академія лідерства задля розвитку. Під час цих проектів нам вдалося зібрати дуже хорошу команду учасників з різних куточків України та з-за кордону, людей, що займають провідні посади у державному та громадському секторах, сформувати експертну мережу. Важливо, що ці проекти продовжуватимуться і у 2018 році.

Не меншим досягненням є також перший випуск студентів магістерської програми з публічного адміністрування, яка здобула акредитацію в Міністерстві освіти і науки. Відтак, наші випускники отримують дипломи державного зразка і не мають жодних проблем із працевлаштуванням в органах державної влади.

Окремо хочу відзначити викладання предметів англійською мовою іноземними лекторами – 30-40% залежно від семестру. Курси читають лектори зі США, зокрема, експерт світового рівня Террі Андерсон, викладачка університету Трой у США, Патрік Белл, викладач Міжнародного університету штату Флорида, Ірина Лапшина – викладач Оксфордського університету.

– Які плани у Школи управління на новий навчальний рік?

– На осінь ми плануємо програму “Good governance”, яка є дуже знаковим проектом для нас. Кілька років тому його вже реалізовували в УКУ, і саме з цього проекту виросла Школа управління. “Good governance” – для людей, що вже займають керівні посади в органах державної влади. Упродовж трьохмісячного навчання учасників знайомитимуть з кращими практиками реформування в Україні та за кордоном. Наразі є домовленості з окремими викладачами з-за кордону, і вже найближчим часом ми оголосимо про набір учасників.

Із запланованих візитів на цей навчальний рік – зустріч з екс-директором Польського інституту міжнародних відносин Мартіном Заборовським, експертом з питань міграції Оксфордського університету Франком Дювелем і вже традиційна зустріч з видатним політологом Френсісом Фукуямою.

                                                                                                                                                       Підготувала Оксана Левантович