«Відлуння»: звичайні люди, які роблять надзвичайні речі
У грудні 2020-го року студентська організація УКУ «Відлуння» відзначатиме 21–шу річницю свого заснування. Символічно святкування вирішили провести 4 грудня, напередодні Міжнародного дня волонтера, оскільки учасники організації тісно пов’язані з цим рухом через соціальне служіння. Про досвід волонтерства, труднощі та мотивацію – розповідаємо у матеріалі.
Історія найдавнішої волонтерської організації УКУ розпочалася у 1999 році, коли студенти почали навідувати вихованців дитячих будинків у Лаврові та Добромилі. Цей процес активно координувала тодішня студентка УКУ Ольга Босак, яка і стала засновницею «Відлуння». Уже в самій назві закладена чітка позиція учасників волонтерської організації – кожен може стати відлунням соціальних проблем.
З того часу волонтерство – це один із пріоритетних напрямків УКУ. Студенти не лише продовжили підтримувати започатковані акції, а й ініціювали нові проєкти. Одним із вагомих надбань є створення платформи ВолонтерЮ, у розробці якої брали участь студенти УКУ. Через цю програму відбувається координування волонтерства у Львові. Таким чином кожен охочий може зареєструватися на сайті та допомогти однодумцям. Після реєстрації волонтер отримує завдання і вирушає на місце, де його зустрічає координатор, який допоможе з вирішенням питань і підтвердить кількість зароблених балів за умовами програми. Пізніше за накопичені бали можна отримати круті «бонуси»: власний профіль волонтерства замість довгих гугл форм, волонтерство на популярних організаціях та подіях, зустрічі з проактивними та успішними людьми і багато іншого.
Розуміючи потребу розширювати коло спільноти, волонтери «Відлуння» активно працюють над залученням нових учасників і співпрацею з іншими організаціями.
«У нас є три бази, де ми координуємо волонтерів: дитячий будинок “Благодать”, родинний дім “Покрова” та світлиця сестер святого Йосипа. Звідси раз на тиждень спільно з волонтерськими організаціями “Спільнота святого Егідія” та “Молодь за мир” ми роздаємо обіди для безпритульних. Також волонтеримо в Українському товаристві сліпих (УТОС), де разом з іншими учасниками організацій готуємо аудіозаписи книг для людей з порушеннями зору», – розповідає голова студентської організації «Відлуння» Діана Обідняк.
Цьогоріч працю команди «Відлуння» відзначили і на Всеукраїнському рівні. Одинадцять найактивніших волонтерів із двома соціальними проєктами номінували на волонтерську премію від Євромайдан SOS. Цю недержавну нагороду вручають за особливий внесок у розвиток волонтерського руху в Україні «звичайним людям, які роблять надзвичайні речі».
Одним із напрямків організації є відвідування дітей-сиріт з родинного дому «Покрова» у рамках проєкту «Об’єднані серцем». Волонтер Орест Цебенко розповідає, що ця практика спрямована не лише на матеріальне забезпечення, але й на спілкування з дітьми, їхній розвиток та підтримку. Кожен із волонтерів відвідує одну, закріплену за ним дитину, для якої стає наставником на тривалий час. З одного боку, це велика відповідальність, а з іншого – приємне усвідомлення того, що ти можеш докластися до їхнього виховання, приділити дітям час, цього не замінять жодні подарунки.
«Розпочинати цю справу було важко, я навіть хотів кинути все, – ділиться Орест Цебенко. – Спочатку наші зустрічі не цікавили дітей, вони тягнулись до телефону, питали: “а що ти нам приніс”. Але, згодом, коли діти бачать, що ти прийшов не просто один раз, наші відносини переросли у справді теплі стосунки. Я почав частіше чути: “як добре, що ти прийшов”».
Найбільшою мотивацією для волонтера, на думку Ореста, є бачити результат змін, до яких він докладає зусиль: «Через якийсь час із дітьми ми стали справжніми друзями: разом грали в ігри і виконували домашні завдання. Так цей досвід навчив мене вибудовувати довіру. Зараз радію, що не зупинився тоді на півдорозі».
Часто гостре відчуття несправедливості та надмірна співчутливість стають причиною того, що багато людей через психологічний чинник так і не можуть спробувати себе у волонтерстві, хоча не проти допомогти. Для початківців Діана Обідняк радить не зосереджуватись на масштабі проблеми: «Перш за все, потрібно відпустити ті обставини, які склалися і зрозуміти, що це такі ж самі люди, просто часто їх не приймає суспільство. Вони так само потребують уваги, допомоги, підтримки. Коли ти почнеш це усвідомлювати, то жалість, яка виникає, природно відходить на другий план».
Розуміючи цю проблему, «Відлуння» організовує тренінги для майбутніх волонтерів. Продовжує Діана Обідняк: «На наших тренінгах волонтери вчаться працювати з дітьми сиротами і, водночас, долати бар’єри. До того ж у нас на кожній базі є координатори, які не лише спостерігають за всім, а й, за потреби, включаються в роботу, щоб покращити процес. Так ми не даємо волонтеру відчувати себе “відірваним”. Він як частинка спільноти завжди може поділитися своїми відчуттями, розповісти про проблеми, які ми допоможемо вирішити».
Почути більше особистих історій з досвіду волонтерства і навіть стати частиною великої команди ви матимете чудову нагоду на Дні волонтера з Відлунням. Святковий захід для всієї Спільноти УКУ та всіх охочих відбудеться 4 грудня. У 21-шу річницю організації. Учасники планують провести серію онлайн- та офлайн подій. У програмі передбачені квести, призи, майстер-класи, вечірка наосліп та багато цікавинок. Навіть у святковий день команда продовжуватиме своє служіння з надією підсилити волонтерську спільноту новими учасниками.
Підготувала Діана Мотрук
Фото з особистого архіву СО «Відлуння»