“Вільна людина живе в гармонії з Божою волею”
“Лекцію свободи” пам’яті відомого українського журналіста Олександра Кривенка, яка щорічно відбувається в УКУ 13 травня – в день народження засновника “Поступу”, “Post-Поступу”, “ПіКу”, ТСН, Громадського радіо тощо – цьогоріч прочитав ректор УКУ о. д-р Борис Ґудзяк.
Розкриваючи тему “Парадокс і таїнство свободи у Святому Письмі”, доповідач насамперед звернувся до витоків поняття свободи. Античний світ, за словами о. Бориса, розумів свободу у двох вимірах – особистісному (вільна людина – це та, яка сама розпоряджається власним життям і майном, не є рабом) та політичному (вільна людина як вільний громадянин полісу). Натомість у Старому Завіті свобода має соціальний, а не політичний сенс. Цього поняття не знайдеш у текстах, що описують вихід юдеїв із єгипетської неволі чи звільнення з вавилонського полону. Свобода в Старому Завіті – це дар Божої ласки.
Новий Завіт дивиться на цю важливу категорію людського буття по-іншому. Він пропонує свободу слави дітей Божих. Вільна людина – та, яка живе в гармонії з Божою волею, та, що здобула гідність і славу, відрікшись від себе, щоби належати Христові. “Бо саме Христос дає найбільший вияв свободи – свободу від смерті, яка і сьогодні залишається для нас найбільшою «енігмою», найбільшим питанням, – наголосив ректор УКУ. – У воскресному тропарі ми співаємо: “Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував”. І Він справді визволяє нас із тих “гробиків”, в яких ми “замуровані” у своїй політиці, економіці, у своїх стосунках – в усіх великих чи малих проявах умертвлення, патології, яка веде до смертного кінця”.
Промовець вказав на три виміри поширення свободи. Множити свободу можна через слово, яке сміливо називає речі своїми іменами, проте не опускається до хули та приниження. Можна її множити й через покаяння – здатність визнати провину й перепросити, а також через вдячність, яка є чи не найшляхетнішим відгуком людської душі на добро.
Завершилася “Лекція свободи” врученням премії імені Олександра Кривенка “За поступ у журналістиці”, цьогорічним лауреатом якої став 33-річний кореспондент відомої польської “Ґазети виборчої” Марцін Войцеховський. Нагороду журналіст отримав “за об’єктивну й послідовну позицію, що сприяє порозумінню між українським та польським народами”, адже є автором численних статей про Україну та українсько-польські стосунки. У доробку преміанта також книжка “Помаранчевий майдан”, присвячена подіям Помаранчевої революції в Україні 2004 року, та два документальних фільми.