12 грудня 2019 року в Центрі Шептицького відбулася зустріч із фахівцями сфери охорони психічного здоров’я Львівщини з професором психіатрії в громаді Відділення охорони здоров’я та досліджень населення Інституту Психіатрії, Психології та Нейронауки Королівського Коледжу Лондона, членом Комісії Lancet з глобального психічного здоров’я та сталого розвитку сером Грехемом Торнікрофтом. 

Зустріч розпочалася зі вступного слова та представлення проекту «Психічне здоров’я для України» координатором розвитку послуг у громадах у проекті, лікарем психіатром, керівником проектів та програм Інституту психічного здоров’я УКУ Орестом Сувалом. Він, зокрема, розповів про серію заходів під назвою «Діалоги», під час яких здійснюється обговорення актуальних викликів та досягнень, які існують у системі охорони психічного здоров’я в Україні із зацікавленими сторонами.

Координатор проекту подякував усім, хто знайшли час та виявили бажання взяти участь в обговоренні. Також цікаво, що пан Орест відмітив давні зв’язки між львівською та британською психіатрією. Адже, з його слів, в 1875 році, перед тим, як відкривати психіатричну лікарню «на Кульпаркові», відомий у цей час львівський лікар психіатр Едвард Савицький, повернувся з наукової мандрівки країнами Європи. Оголошуючи звіт про свою мандрівку перед лікарською спільнотою Львова 1 травня 1875, доктор Савицький окремо приділив увагу британській системі охорони психічного здоров’я, існуючим практикам, відношенню до людей та відзначив цю систему як найкращу з побачених ним у цей час.

«Запрошуючи сьогодні до України та Львова професора Торнікрофта поділитися власним досвідом, ми розуміли, що скопіювати систему надання послуг, яка існує у Великобританії і яка динамічно розвивалася протягом останніх десятиліть, та перенести її на українську реальність неможливо — у нас різні ресурси, різні історичний та актуальний контексти. Утім, доповідь нашого гостя буде корисна для того, щоби зрозуміти, як саме виглядають мультидисциплінарні послуги у сфері психічного здоров’я в громадах, яку роль має лікар психіатр, який саме досвід змін системи охорони здоров’я Великобританії може бути корисним для нас», — пояснив Орест Сувало.

Професор сер Грехем Торнікрофт розпочав лекцію з розповіді про особистий досвід у психіатрії, свій професійний шлях від лікаря психіатра до лідера реформи розвитку послуг у громадах та деінституціоналізації в кінці 90-років. Мати професора пережила післяпологову депресію, пройшла курс електросудомної терапії та повністю одужала, проте, у звзку зі стигмою та страхом втратити роботу, вона не розповідала про це своєму працедавцю. Саме ця подія стала одним із факторів вибору професії для професора Торнікрофта.

«У 1955 році в Британії психіатричні установи були переповнені солдатами, що повернулися з війни та мали, як тоді називали «військовий невроз». Тепер цей стан ми називаємо посттравматичний стресовий розлад. Проте, у цей же час ми почали розвивати послуги поза лікарнями — так звані центри денного перебування.

Також у цей час почали з’являтися перші медичні нейролептичні препарати. З’явилися нові можливості надавати допомогу. Тому, протягом наступних 50 років ми поступово закрили більшу частину психіатричних закладів та скоротили кількість ліжок тривалого перебування. Проте, ми зберегли ліжка для гострих станів», — розповідає професор Торнікрофт.

П’ятирічне спостереження за 670 пацієнтами, виписаними з лікарень Фрірна та Клейбері в дослідежнні ТАРС, показало, що за п’ять років після виписки близько 75 % пацієнтів віддавали перевагу життю в громаді, а не в лікарні, а понад 80 % рекомендували б допомогу в громаді. На думку професора Торнікрофта, психіатричні послуги в громаді не лише показують кращі результати, ніж стаціонарні послуги в закладах тривалого перебування, а й є економічно вигіднішими, ніж довготривале перебування в лікарнях.

Професор Торнікрофт зазначає, що серед головних принципів, які лежать в основі британського досвіду організації системи послуг у громаді є: розташування послуг за місцем проживання або поблизу, втручання відповідно до індивідуальних потреб особи, пріоритет на потребах пацієнтів та скоординованість усіх послуг.

«Для успішної реалізації останнього принципу необхідна злагоджена робота мультидисциплінарної команди, адже вона потребує від кожного з учасників спільну відповідальність у своїй сфері, сприяє спільному прийняттю рішеннь, орієнтуючись на потреби пацієнтів», — додав професор та розповів про спеціалістів, які входять у британську мультидисциплінарну команду. Зокрема, для роботи мультидисциплінарної команди необхідними фахівцями є психологи, соціальні працівники, психіатри, спеціалісти з профорієнтації, медсестри, терапевт зайнятості (ерготерапевт), асистенти по догляду чи допоміжні працівники, адміністратор та керівник команди — як правило, це медсестра, соціальний працівник або ерготерапевт.

Професор Торнікрофт також розповів і про необхідність тривалого процесу комунікації із місцевими громадами, які у Великобританії часто виявляли спротив створенню центрів, які б надавали ці послуги в громаді: «Ми проводили багато зустрічей, слухали й говорили, доводили, що ці установи не несуть жодної небезпеки. Просвітницька робота в громаді була невід’ємною та комплексною складовою британського процесу деінституціоналізації», — зауважив експерт.

Окрім багатьох висновків реформування послуг у Великобританії, якими професор Торнікрофт поділився з адутиторією, він виділив кілька основних моментів, які не варто ігнорувати. По-перше, необхідне уважне та ретельне планування та реалізація змін для того, щоби вони були успішними та сталими. По-друге, на початку проведення змін необхідна наявність «харизматичного» лідера, який зможе зібрати довкола себе людей та започаткувати самі зміни.

По-третє, у фазі консолідації змін необхідні «нудні» лідери, які будуть стежити за дотриманням усіх необхідних планів та приписів, щоби не відійти від основного напрямку. Четверта важлива порада полягає в стеженні за бюджетом для уникнення його скорочення. Остання, і мабуть, найважливіша порада — це необхідність залучати та враховувати думку самих користувачів послуг та їх сім’ї, оскільки вони є основними зацікавленими сторонами, задля яких існує система охорони психічного здоров’я.

Після лекції британського професора та відповідей на запитання, учасники зустрічі у форматі «світового кафе» обговорили кроки, необхідні для організації мультидисциплінарної послуги з психічного здоров’я, а також порушили деякі питання просвітницької діяльності у сфері психічного здоров’я.

Модерував подію керівник Освітнього центру з Прав людини у Львові Володимир Бєглов.

Подія відбулася в межах серії діалогів із фахівцями, які проводяться проектом «Психічне здоров’я для України» (MH4U), який реалізовується компанією GFA Consulting Group, у партнерстві з Implemental Worldwide, University Hospital of Psychiatry Zurich та Інститутом психічного здоров’я УКУ, за підтримки Посольства Швейцарії в Україні.