«Чи став би Майдан Революцією Гідності без постійної присутності Церкви і духовного проводу?», – відповідь на це непросте питання шукає президент УКУ у своїй розмові з журналісткою газети «Львівська пошта» Ольгою Хворостовською.

«Ми, українці, десятиліттями живемо з півправдою, “подвійним дном”», – розповідає єпископ. На його думку, життя в неправді неплідне, не приносить жодної користі. «Останні події в Україні: солідарність Майдану, оголене зло розстрілів, розправ, анексія Криму, провокації в східних областях – увиразнили добро і зло, правду і неправду, – так владика Борис коментує питання журналістки про те, які зміни відбулися в суспільстві за останні півроку. – Українці почали робити вибір. Цей вибір – це межа між правдою і неправдою не є десь там, а проходить через кожного з нас. І тому Майдан, а через нього Україна відкрилася на цінності, духовні питання і духовні відповіді, – це лише початок довгого паломництва від страху і брехні до гідності та зцілення».

Президент УКУ розповідає, що джерела сучасних проблем слід шукати в «совковій» Україні. В якій легко говорити неправду, – бо її можна виправдати, легко красти, легко брати і давати хабарі, – оскільки це поєднується з побутом, який сакралізується святочними обрядами, і все це отримує імпліцитне схвалення широкого загалу. «Але щоб змінитися, успішно пройти паломництво – мусимо перестати це робити, зупинитися, навчитися йти жертовним шляхом», – каже владика Борис. 

Президент УКУ розповідає, що обличчя Майдану створили священики і молитва, яка, наголошує єпископ, має бути присутня і в державному житті. «Як кожна молитва, вона має бути зосередженою, повинна нас очищувати, бо держава – не якась абстракція, а це ми – люди. Коли молимося за людей, за мир, за наші поля, степи, гори, за наше море і життя, діяльність людей в цих місцях, ми молимося за цю землю і нашу державу», – наголошує єпископ. 

Проте далі Борис Ґудзяк радить вдуматися в суть молитви, чим вона є для людини, оскільки це не механічна дія, яка нічого не означає і її не потрібно просто повторювати: «Молитва за державу зрозуміла, коли сама молитва є зрозумілою. Коли ж нема відчуття необхідності молитви, нема навиків молитви, молитва лише за державу, можливо, набуватиме форми якогось національного гімну чи пісні, але це не буде розмова–прохання з Богом Творцем про державу».

Джерело:  Львівська Пошта