15 грудня в УКУ відбулася зустріч із владикою Святославом Шевчуком, єпископом-помічником єпархії Покрову Пресвятої Богородиці в Аргентині. Він поділився досвідом свого служіння в цій країні.

Владика розпочав розповідь з посилання на думку, з якою свого часу виступив перед членами Синоду УГКЦ Патріарх Любомир Гузар: «Служіння нашої Церкви на різних континентах, різними мовами, в різних культурних середовищах робить її глобальною. Тепер ми мусимо замислитися, що це означає для нас?» Відповідь на це питання владика Святослав намагався дати на підставі свого досвіду служіння в Південній Америці. Він, зокрема, зосередив увагу на тих викликах, які стоять перед Українською Греко-Католицькою Церквою у Аргентині, й на тих сподівання, що їх плекають тамтешні греко-католики щодо України й УГКЦ.

Проблемним є те, що українці в Аргентині, особливо в сільській місцевості, не живуть компактно, а це робить значно складнішим систематичне служіння священиків, яких і без того дуже бракує. Навіть на великих парафіях у сільській місцевості Богослужіння відбуваються часом раз на місяць. Аргентинські українці дуже чекають священиків з України, які могли б забезпечити великі потреби українських поселенців. Інша проблема – брак співпраці між різними генераціями української діаспори. Ті, хто потрапили до Аргентини вже після Другої світової війни, від України чекають насамперед кроків у напрямку культурного відродження. Саме у цьому вони вбачають шанс збереження там українства. Водночас більшість поселенців вже не розуміє української, тому священики переважно користуються іспанськими перекладами. За іронією долі, варіантів таких перекладів існує не набагато менше, ніж самих парафій. Це утруднює спільне служіння на рівні цілої єпархії. Люди дужє швидко звикають до літургійних текстів. Тому одним із найбільших викликів, на яких наголошував владика Святослав, є вироблення одного, для всіх прийнятного перекладу Богослужінь іспанською мовою.