Церква Святої Софії-Премудрості Божої, що розташована у центрі університетського містечка  УКУ, має  дві риси, які особливо чітко вирізняють її з- поміж інших церков. По-перше, вона об’єднує у собі одразу три храми, а, по-друге, на місці, де зараз збудована церква, колись мав постати ідеологічний центр радянського Львова.

Зараз, мабуть, уже лише старожили Львова пам’ятають, що радянська влада планувала спорудити на місці сучасного університетського містечка УКУ. За задумом керівництва комуністичної партії поблизу Стрийського парку мав постати новий район – центр радянського, не буржуазного, Львова – політичний, військовий, культурний.

“Саме на місці церкви, поруч будинку компартії, мав постати театр Прикарпатського воєнного округу, – розповідає президент УКУ Владика Борис Ґудзяк. – Іншими словами, центральна інституція пропагування комуністичної ідеології та культури. А зараз постала тут церква, тоді забороненої і переслідуваної УГКЦ. Її переслідувачі та їхня ідеологія на смітнику історії, а жертви отримали свою нагороду у нашій пам’яті. Спорудження церкви є блискучим прикладом гумору нашого Господа. ”

Зараз унікальний храмовий комплекс Святої Софії – Премудрості Божої  є центром університетського кампусу. Архітектурно і символічно вона показує студентам, викладачам та гостям, яким саме є фундамент університету, на чому ґрунтується уся його різностороння діяльність.

“Не було б ні успішної бізнес-школи, ні інноваційної програми з культурології, ні інших проривних програм, якщо б ми не поставили Бога і молитву на перше, центральне, місце. Звичайно, у нашому університеті не усі є католиками чи християнами, але ця церква є нашою  фундаментальною пропозицією”, – переконаний Владика Борис.

Комплекс церкви складається з трьох храмів, що представляють основні моменти історії спасіння і закликають до паломництва крізь Таїнства до радісної місії у світі.

Найнижча частина святині – Крипта Гробу Господнього –  символізує однойменний єрусалимський храм, місце центральної події спасіння кожного християнина, тобто Воскресіння Христового. Ця крипта означує траєкторію від апостольської Церкви (І ст.) через підпілля та переслідування Української Греко-Католицької Церкви (ХХ ст.) до нової євангелізації у ІІІ тисячолітті.

Наступний храм освячений в ім’я св. Климента Папи Римського, постать якого є знаковою для України, оскільки саме на землях українського Криму він проповідував і загинув як ісповідник віри. Атмосфера храму покликана сприяти духовному паломництву молільників до ранньохристиянського часу – періоду єдності Вселенської Церкви. Своєю архітектурою вона перегукується зі стилем римського храму св. Климента (IV ст.), а також храму Святої Cофії Царгородської (VI ст.).

Вінчає комплекс церква Святої Софії – Премудрості Божої – це верхній храм, який своєю архітектурою та іконографією виражає Божу славу і Премудрість, до чого запрошена кожна людина. Вона символічно уособлює історичну і духовну тяглість, пов’язуючи нас і з давньою, і з новітньою історією: церквами Софії в Константинополі, Києві та Римі. Останню, разом з приміщенням Українського католицького університету Климента-Папи, побудував у Римі ісповідник патріарх Йосиф Сліпий. Університет і церква мали за його задумом «собирати у розсіянні сущих». Зараз Україна незалежна і є сотні університетів, але цю місію собирання наш Університет не забуває, адже і розсіяння інше.

Саме тому плекаючи свою ідентичність, університет прагне бути відкритим для кожної людини, не замикатися на собі, а виходити до інших. Для цієї мети служать і пандуси, що з’єднують верхній і нижні храми та надають церкві динамічності, процесійності, руху. Також при вході до храму розміщений і Душпастирський Центр, головне завдання якого – втаємничувати, пояснювати, підготовляти, вводити у Таїнство Бога усіх відвідувачів храму та університету.

Відкритість до світу також підкреслює ще одна архітектурна родзинка: вівтар церкви зорієнтований строго на схід, але вулиця, на якій церква розміщена і тягнеться з півночі на південь, має незначне відхилення від строгих просторових ліній. Борис Ґудзяк пояснює: “Ми вирішили з повагою поставитися до обидвох канонів, і лінії церкви та координати міста зустрічаються у місці, де запланована хрещальниця. На нашу думку, це глибоке богословське та архітектурне рішення – університет не ламає лінії міста, але запрошує у свою реальність”.  

Підготувала Оксана Левантович