24-31 липня 2016 р. у мальовничому селі Гораєць на Любачівщині (сучасна Польща) Гуманітарний факультет УКУ разом із Соціологічно-історичним факультетом Жешівського університету та у співпраці з Товариством Анімації Культури Пограниччя «Фольковисько» організував українсько-польську Літню школу «Спільне минуле, культурна спадщина пограниччя та поділена історична пам’ять».

Як зауважив співорганізатор Школи, проф. Ігор Скочиляс, ця ініціатива покликана започаткувати постійно діючий майданчик неформального інклюзивного діалогу між українською й польською молоддю та експретним середовищем обох країн. Мета Школи – сприяти усуненню стереотипів і зближенню підходів в інтерпретації минулого, а також ініціювати низку спільних проектів і програм, спрямованих на збереження культурної спадщини пограниччя, відомого в історичній пам̕яті обох народів як «східні креси» й «українські етнічні землі» («Закерзоння»).

Особливістю цьогорічної Літньої школи була та обставина, що вона відбулася буквально через декілька днів після резолюції польського Сейму від 22 липня 2016 р., якою Волинська трагедія 1943 року була класифікована як «геноцид, вчинений українськими націоналістами щодо громадян Другої Речі Посполитої». Фактично йдеться про ревізію сучасною польською політичною елітою спадщини Єжи Гедройця та очолюваної ним паризької «Культури», а також «обнулення» напрацювань спільної історичної комісії, у т. ч. з вивчення українсько-польських взаємин часів Другої світової війни. Тому організатори Школи запропонували її учасникам для обговорення три дискусійні сесії: «Примирення і взаємне прощення: польський, український і світовий досвіди», «Волинь–1943: що далі?», «Українсько-польське пограниччя: поділена чи спільна культурна спадщина? Досвід експедиції «Гораєць» 2013-2016 років». Спікерами дискусій виступили провідні українські й польські дослідники та промотори польсько-українського порозуміння зі середовища місцевого самоврядування і громадських активістів.

Важливим імпульсом для учасників Школи став виступ бурмістра ґміни Чесанів (Cieszanów) пана Здзіслава Задворного, який наголосив на важливості співпраці на реґіональному рівні, задекларував готовність і надалі розвивати українсько-польський діалог «людських сердець» та закликав не драматизувати нещодавну ухвалу польського Сейму. Під час принципових і водночас дружній дискусій за участю Здзіслава Будзінського, Ярослава Грицака, Мар̕яни Долинської, Олександра Зайцева, Леоніда Зашкільняка, Ігоря Скочиляса, Василя Стефаніва і Ґжеґож Цєцьки особливу увагу було звернуто на позитивні приклади польсько-української кооперації та водночас відкинуто як неприпустиму в сучасних обставинах політичну інструменталізацію історичного минулого й моніпуляцію історичною пам̕яттю в країнах, що мають спільне минуле. Всі без винятку спікери й дискутанти наголосили на необхідності продовжувати щирий, відвертий і водночас професійний діалог задля зцілення ран минулого, й академічні ініціативи в публічній сфері між університетськими середовищами обидвох країн є вкрай необхідними і важливими.

У рамках Літньої школи відбулася презентація результатів досліджень навчально-історичною експедицією Гуманітарного факультету УКУ впродовж 2013-2016 рр. Гораєцького греко-католицького некрополя (що нараховує понад 300 поховань за 1807-1947 рр.) з його унікальними надмогильними пам’ятниками-хрестами, більшість з яких виготовлені майстрами відомої Бруснівської каменярської школи. Особливе зацікавлення слухачів спричинила доповідь студентки магістерської програми з історії УКУ Тетяни Тарновецької, яка на підставі метричних записів досліджує локальну спільноту українців Горайця кінця XVIII – XIX ст. (вікова структура населення, тривалість життя, поширені хвороби, поширені імена й прізвища мешканців тощо). У свою чергу, заступник голови Товариства «Фольковисько» Ґжеґож Цецька представив свій багаторічний досвід відновлення і реставрації численних придорожніх хрестів на теренах Любачівщини, зведених або ж фундованих наприкінці XIX – у першій половині XX ст. представниками української громади реґіону.

Окрім цікавих дискусій і жвавих обговорень, учасники Літньої школи мали змогу ознайомитись з артефактами культури українсько-польського пограниччя, експозиціями музеїв, архітектурними пам̕ятками реґіону та нав̕язати персональні контакти з представниками локальних спільнот. Зокрема, студенти Українського католицького університету й українські активісти з Донбасу відвідали шедевр дерев̕яної архітектури – храм у с. Хотинець, Музей Голокосту «Белзець», Пантеон автора музики до гімну України о. Михайла Вербицького у Млинах і Музей Кресів у Любачові. Учасники школи також взяли участь у недільній Літургії в архикатедральному соборі Різдва св. Йоана Хрестителя у Перемишлі та оглянули експозицію Історичного музею в Сяноку з його унікальними збірками українських ікон XV–XIX ст. і гуцульської кераміки.

Українсько-польська Літня школа в Горайці відбулася в рамках публічного проекту «Соборна Україна та Київська традиція» та у співпраці з навчально-дослідною програмою Гуманітарного факультету УКУ «Українське XX століття».