Цими днями в Українському католицькому університеті з візитом перебуває Архиєпископ Клавдіо Ґуджеротті, Апостольський Нунцій в Україні.  Архиєпископ очолив Архиєрейську Літургію, яка щочетверга відбувається в Колегіумі, де проживають студенти.

У своїй проповіді Клавдіо Ґуджеротті запропонував застановитися над питанням справжньої любові до Ісуса та втраченої нагоди.

Євангелія від Марка 10:17-27

¹⁷  Коли він вирушив у дорогу, прибіг один, упав перед ним навколішки й почав його питати: “Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?” ¹⁸  “Чого називаєш мене благим?” – сказав Ісус до нього. – “Ніхто не благий, окрім одного Бога. ¹⁹  Заповіді знаєш: Не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривдь, шануй твого батька та матір.” ²⁰  Він же у відповідь мовив до нього: “Учителю, я вже те дотримував змалку.” ²¹  Тоді Ісус, поглянувши на нього, вподобав його і сказав йому: “Одного тобі бракує: піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі. Тоді прийди і, взявши хрест, іди за мною.” ²²  Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, – мав бо великі багатства. ²³  Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: “Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!” ²⁴  Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: “Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже! ²⁵  Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже.” ²⁶  Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: “Хто ж тоді може спастися?” ²⁷  Ісус же, поглянувши на них, мовить: “У людей це неможливо, – але не в Бога; у Бога бо все можливо.”

Розважання Архиєпископа Клавдіо Ґуджеротті, Апостольського Нунція в Україні, на Святим Письмом:

Це складне Євангеліє. Ісус зустрічає особу, яку дуже сильно любить. І хоче отримати відповідь на свою любов. Особа також чогось хоче, але незрозуміло, що конкретно шукає. Розпочинається розмова. Господь запитує юнака: «Чи ти добре поводишся?» – «Безперечно», – відповідає той, перелічуючи всі добрі справи, які зробив. Здавалось би, розмова повинна закінчитися. Але ні.

Ісус хоче неможливої речі – щоб той, все залишив і пішов за ним. Юнак не готовий зробити такий крок, і вони розходяться в різні сторони. Це – втрачена нагода.

У нашому житті часто трапляються такі випадки. Деякі стосунки є миттєві: можуть бути дуже насиченими, але короткотривалі. Інші – тривають ціле життя. Те саме відбувається і з нашими стосунками з Богом. Можливо, хтось, зустрівши Бога, скаже, що добре поводився і що все в житті у порядку. А опісля – попрощатися, до наступної зустрічі.

Натомість Ісус є вимогливим і запитує: «Чи ти готовий залишити все, і піти за мною?». Тоді у нашому житті приходить великий момент. Проте часто не знаємо, що відповісти.

Насправді, юнак казав: «На деякий час лиши мене Боже в спокою. Як буде пізніше, – побачимо».

Якби Ісус зустрівся з вами сьогодні, то є два варіанти розвитку подій: або ви в Нього закохуєтеся, або прощаєтесь до наступної зустрічі. І часто так трапляється в житті, навіть тоді, коли ми не зауважуємо цього. Але ми відповідальні за свій вибір, за відповідь, яку надамо.

Господь хоче проявити свою безмежну любов кожному з нас. Не тільки громаді, не тільки спільноті. А кожній особі окремо. Що відповімо ми, дивлячись Йому в очі?!  А без відповіді на це запитання нема справжнього досвіду християнського життя. Без відповіді на це питання існує тільки звичайна традиція.

Кожен із нас походить із певного середовища: хтось з релігійного, хтось – ні. Хто бачив, як молилася його бабуся, ймовірно продовжує робить це також. Така традиція.

Ті, хто походить з релігійного середовища, звикли запитувати себе: «Чи я не грішу?», «Чи я добре поводжуся?». На цьому закінчується наша релігійність. Але звідти починається християнство. Власне, тоді Ісус запитує, чи Ви Його любите по-справжньому. Так, стверджуєте ви: адже не вбили, не крали….Але Він питає не про це. Це і є момент зустрічі з Богом. Це і є момент нашої внутрішньої свободи.

Інколи є спокуса попросити Господа залишити Вас у спокою: дати час завершити навчання, придбати авто, інші речі. Не забувайте, що це буде втрачена нагода.

Проте може бути по-іншому: зустрівши той погляд, очі, скажете, що довіряєте Ісусові. Скажете, що нічого не розумієте, але йдете за Ним,  що вірите в Його любов і поручаєте Йому себе. І так змінюється життя.