Історичні дослідження УКУ носять інтердисциплінарний характер, який виявляється, насамперед, в активному та різноплановому залученні наукових інструментаріїв філології та культурології. Подібні інтенції виражені і в другому випуску історичної секції Наукових записок УКУ. Загалом, збірник складається із вступного слова та тринадцяти статей, які поділені на три рубрики: есеї, розвідки, рецензії;

Перша частина збірника присвячена розкриттю досвіду, у формі есеїв автобіографічного характеру, викладачів історичної програми УКУ. Крізь призму своїх наукових здобутків вони аналізують стан і перспективи репрезентованих ними наукових напрямків. Професор кафедри КлаВіС Мар’яна Долинська в есе «Неумовний спосіб» розказує про сім життєвих випадків зі свого життя, які визначили Її наукові зацікавлення – соціотопографія, історична топографія, урбаноніміка. Директор Інституту літургійних наук УКУ проф. Юрій Ясіновський розмірковує про музикологію в сучасному науковому дискурсі, а саме шукає відповідь на запитання «Чи наука про музику може стати університетською дисципліною в Україні?». В есе під назвою «Цікаво для розуму…» про причини зацікавлення та свій досвід  франкознавчих студій пише ректор Українського Вільного Університету в Мюнхені Ярослава Мельник. Про зацікавлення не лише науковим вивченням козацьких традиція, але й опанування певних навичок і вмінь козацького бойового мистецтва описує в статті «Через пізнання минулого до самореалізації» проф. кафедри світової історії нового та новітнього часу УКУ Вадим Задунайський. Найбільшою за обсягом є наукова розвідка проф. Вадима Ададурова, в якій представлена авторська концепція «вписування» української історії в європейський контекст – т. зв. горизонтальна модель. За цією моделлю потрібно робити акцент у своїх дослідженнях насамперед на спільних рисах цивілізаційного характеру. Вона передбачає багаторівневий компаративний аналіз процесів та явищ в рамках загальноєвропейської історичної картини.

В розділі «Розвідки» представлена невелика частина наукового доробку дослідників, які брали участь у науково-методичних семінарах історичної програми УКУ – праці дослідників з Італії, США та Канади, які базуються головно на зарубіжних джерелах та використанні сучасних методів історичного дослідження. Відкриває рубрику стаття Олександра Осіпяна про роль етнічних та конфесійних ідентичностях міських «націй» Львова в другій половині XIV – першій половині XV ст., що представлено на прикладі «вірмен» і «татар». Докторант Київського національного університету ім. Т. Шевченка застосовуючи компаративні методи, та базуючись на матеріалах актових книг Львова намагається визначити приналежність до релігійних громад, релігійні конверсії вірмен та татар. Александр М. Мартін, професор східноєвропейської історії католицького університету Нотр-Дам дю Лак (Індіана, США), у статті «Москва у 1812 році: вторгнення, класова війна та криза російської міської цивілізації» аналізує перипетії, значення окупації Москви Наполеоном у 1812 р. Вивченню поширенню унійних ідей в Східній Європі (терен Австрійської, Оттоманської та Російської імперій) присвячена стаття Роберта Данєлюка – архівара Римського архіву Товариства Ісуса у Ватикані. Зокрема розглянуто проекти та діяльність російського єзуїта князя Івана Гагаріна. Доцент світової історії нового та новітнього часу УКУ Наталія Ковальчук представляє у своїй статті рецепцію «польського питання» тобто соціально-економічні та національні конфлікти у східних регіонах Німецької імперії у творчості Макса Вебера. Маловідомі факти в останній період існування Французької Індії в 1947-1954 рр. досліджуєЗорян Стах – докторант історичного факультету Монреального університету в Канаді.

Наприкінці збірника подані три рецензійні статті. Зокрема огляд та зауваження до нової книги про дослідника в еміграції Ілька Борщака пише Олег Захарчук («Ілько Борщак як земляк, подвижник долі, провісник української духовності», Миколаїв, 2012). Богдан Чума подає рецензію на працю («Luis José Sartorius, hrabia de San Luis. “Polak”, który nie był Polakiem», Краків, 2012) польської дослідниці Барбари Обтулович про іспанського політика і дипломата Луїса Хосе Сарторіуса (1815-1871). Завершує збірник відгук Леоніда Тимошенка на нову монографію з історії Київської митрополії XV–XVIII ст. («Kościoły wschodnie w państwie polsko–litewskim w procesie przemian iadaptacji: Metropolia Kijowska w latach 1458-1795», Люблін-Львів, 2014) польського і українського дослідників Анджея Ґіля та Ігоря Скочиляса.

Зміст видання можна переглянути тут