Випускники філософсько-богословського факультету УКУ не визнаються в Україні людьми з вищою освітою і не отримують дипломів державного зразка. Ці та інші проблеми пов’язані із невизнанням богослов’я в Україні обговорювались на науково-практичній конференції «Взаємини Церкви і держави в галузі освіти: приклад Австрії та України».

На конференції австрійські та українські освітяни ділился досвідом, проблемами, які виникають у взаємостосунках між державою і Церквою, а також шляхами вирішення цих проблем. Так, за словами проректора з навчальної роботи Українського Католицького Університету однією з основних освітянських проблем у стосунках Церкви з державою є невизнання богослов’я, як спеціяльности. «Випускники філософсько-богословського факультету змушені навчатися за кордоном, оскільки після закінчення УКУ держава не визнає їхню вищу освіту. А там вони вже вивчатимуть не українську релігійну ситуацію», — зазначає Тарас Добко.

Натомість австрійські колеги розповіли, що у них Церква має свободу у формуванні змісту освітніх програм з релігії та богослов’я. Також усім релігійним спільнотам, в разі визнання їх державою, дозволяється засновувати приватні релігійні школи. Освіта, здобута в них, визнається державою. Щобільше, згідно законів 1962 та 1972 років, уряд навіть оплачує зарплату викладачам, які читають лекції у цих школах. Все це є можливе завдяки Конкордатам між Австрією та Святим Престолом 1855 та 1934 років.