Вже другий рік поспіль весна для студентів філософсько-богословського факультету УКУ увінчується захоплюючою подією. Йдеться про спільні виїзди представників деканату ФБФ УКУ зі студентами в якийсь цікавий куточок України. Минулого року це були Карпати: Заріччя і Буковель. А цьогоріч о. Ігор Бойко запропонував підкорити Поділля, і група студентів 1-3 курсів радо відгукнулися.

Отож, першим пунктом призначення був Кам’янець-Подільський. «Квітка на камені», – так поетично називають це легендарне місто-фортецю. Тут відчувається дух минулих епох у кожньому кутку древнього замку, у кожному стрімкому кам’яному уступі над річкою Смотрич, яка майже по колу обвиває Старе Місто. Тут чи не кожна зі 170-ти історико-архітектурних пам’яток – веж, мостів, церков, костелів, брам тощо – має свою легенду. Почути їх мали нагоду і ми, завдяки нашій екскурсовод, пані Надії Муляр. Нам пощастило подвійно, адже наше перебування там збіглося зі святкуваннями Днів міста, і це надало екскурсії гарного фольклорного колориту.

За кількадесят кілометрів від Кам’янця-Подільського ми побували у райському куточку над Дністром: це були залишки скельного монастиря літописного міста Бакота з ХІ-ХІV cт. Ми тут добре відпочили, помилувалися красою краєвидів, набралися сил перед сесією, а найсміливіші хлопці (першокурсники!) навіть поплавали у річці.

Наступний день був не менш багатий на враження. Вже по дорозі до Львова ми заїхали в одне з найдавніших міст України – Хотин, з його відомою фортецею ХІІ-ХVІІІ ст. Ця оточена унікальною природою твердиня була свідком багатьох визначних історичних подій.

Але і на цьому не закінчилися наші пригоди. Зовсім незаплановано виникла можливість побачити підземну перлину Поділля – печеру Кришталеву у с. Кривче на Тернопільщині. Ми пройшли три з двадцяти трьох кілометрів фантастичного підземного царства одвічної ночі. Печера Кришталева цілком виправдовує свою назву. ЇЇ коридори міняться чарівними візерунками кристалів. Є тут коридори: Чудес, Кришталевий, Кам’яних бурульок; багато залів, наприклад, Зоологічний (де в камені застигли Орел і Сова, Кобра і Лисиця …), зал Комин, зал Скель, лабіринт Скелета (до речі, справжнього!)… Все побачене нами просто породжувало почуття нереальності!

Словом, поїздка вдалася на славу. Це також була нагода зміцнити спільноту, адже всі разом відпочивали, працювали (готуючи канапки:-), молилися під проводом о. Володимира Віторського, ЧНІ, а в автобусі – займалися популяризацією українських народних пісень, яких нас вчив їх палкий шанувальник пан Василь Рудейко. Отож, є що згадати…

Залишається сподіватися, що подібні виїзди стануть традиційними для нашого факультету.