Як і чому Грузії вдалось, та що зараз відбувається у країні. У Тбілісі відбулась насичена 5-денна конференція «Justice as a Prerequisite of Peace and Development» у рамках міжнародного проекту співпраці Українського католицького університету з Навчальним університетом ім. Сулхана-Саби Орбеліані.

Від Університету участь у конференції взяли представники Центру верховенства права, Школи управління, LvBS, Інститут лідерства та управління, Міжнародного інституту етики та проблем сучасності. Делегація УКУ отримала унікальну можливість з перших уст почути як планували і впроваджували грузинські реформи, та на якому етапі зараз перебуває країна. Обидва університети мали можливість не лише обмінятись досвідом, а й створити план дій для створення навчальних програм, зокрема у сфері публічного адміністрування, права, етики.

«Важливо, що цей проект відбувається у недержавних університетах, – коментує проректор УКУ Олег Турій. – Ми не “монстри” в освітньому полі, а невеликі університети, які були засновані Церквою і які формують свою діяльність на етичних засадах. Саме цей важливий момент нас зблизив і дав можливість відчути, що ми є дійсно партнерами, для кожного з нас ця співпраця є природною і випливає з нашої ідентичності. Ситуація і в Грузії, і в Україні, також є дуже подібною, адже ми пройшли через запізнілі, але революційні зміни, і наші народи обрали демократичний європейський шлях розвитку, та саме цей вибір зіткнувся з зовнішньою агресією, яку ми ще довго будемо переживати. Тому нам важливо, аби ми разом думали як змінювати суспільство, як змінювати самих себе, як проводити реформи після революції під час агресії, але без злоби, а опираючись на вічні цінності добра, які завжди перемагають».

У рамках конференції першого дня учасники прослухали лекцію як функціонує Конституційний суд Грузії і система права від професора Дмітрія Гегенави, керівника Інституту права. Ніно Багашвілі з Грузинської асоціації молодих адвокатів представила ґрунтовне дослідження про якість юридичної освіти у Грузії. Зокрема вони виокремили такі освітні проблеми: погане знання англійської мови, труднощі із розв’язанням кейсів, проблема з інтерпретацією законів. Це виливається у брак практичних навичок. Ці речі також перегукуються з освітніми проблемами в Україні.

Другий день конференції розпочався з зустрічі з Іраклем Аласаньєю, екс-міністром оборони Грузії. На його думку, у обох країнах немає шляху для військового вирішення конфлікту: «Ми у Грузії уже в цьому переконалися. Єдине рішення, яке є довготерміновим, але можливим – економічне зростання і формування середовища для спілкування людей з різних регіонів у межах країни. Сильна економіка, активна торгівля всередині держави, можливість вийти на нові ринки, створення умов для ведення бізнесу (особливо малого), створення якісного національного продукту, який буде конкурентним на глобальних ринках – це ключові фактори, що сприятимуть миру і поверненню анексованих територій у наших обох країнах».

Іраклі Аласанья вважає, що анексовані території і в Україні, і в Грузії мають відчувати підтримку від Заходу, щоб побачити, що існує альтернатива Росії. «Наші країни також мають показати безкомпромісність своєї позиції щодо проєвропейського напрямку розвитку, втілювати швидкі і дієві реформи, тоді у Росії не буде виходу, окрім того як пристосовуватися до ситуації».

Професор Торніке Шарашенідзе (Tornike Sharashenidze, Georgia Institute of Public Affairs) продовжив день лекцією про те як російська ідеологія впливає на пострадянські країни. Він вважає, що одна з найбільших проблема для нас – та, що на жаль, більшість росіян не знають історії: «Чому росіяни пишаються Сталіним? Тому що не знають історії, як він змусив страждати багатьох людей, зокрема і самих росіян. Вони бояться історії і бояться наслідків цього знання. Чи можемо ми запропонувати позитивну альтернативу для Росії?», – запитав він.

Третій день конференції стартував із зустрічі Зурабом Чіаберашвілі, колишнім очільником міністерства охорони здоров’я.

Про освітні реформи дізнались від Гії Нодії, екс-міністра освіти та науки: «У результаті реформ, система освіти Грузії стала більш різноманітною, більш відкритою для талантів та інновацій, готова брати участь у співпраці на міжнародному рівні.

Проте більшість грузинів незадоволені системою освіти. Якість, особливо в загальноосвітніх школах викликає найбільше занепокоєння. Також є побоювання щодо доступність вищої освіти»

Останній день конференції закінчили дискусією про релігійну ситуацію у Грузії та державну політику у цій сфері з Бекою Міндіашвілі, керівником центру толерантності під егідою Громадської оборони.

Насамкінець хочемо додати, що грузини вболівають за Україну і кажуть, що без успіху України не може бути успіху Грузії, і навпаки. Дякуємо колегам за новий досвід і цікаву та насичену конференцію, і чекаємо грузинську делегацію з університету ім. Сулхана-Саби Орбеліані в УКУ уже в грудні. Сподіваємося на цікаву інтелектуальну академічну дискусію і обмін досвідом між нашим країнам!

 Довідка.
Проект під назвою «Нові ідеї з новими силами: суспільні зміни в посткомуністичних країнах, що реформуються (Україна та Грузія)» реалізовують за сприяння німецької фундації «Реновабіс» та Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

У рамках проекту заплановані два двотижневі семінари (один у Тбілісі, інший у Львові) для узгодження концепцій розробки нових програм і навчальних планів, ознайомлення з практичним досвідом реалізації реформ в освіті, державному управлінні та місцевому самоврядуванні, судовій системі та правоохоронних органах.