Як КПІшники у Львів на семінар про радіо їздили
Коли до Радіо КПІ надійшло запрошення на семінар по студентському радіо від представників Українського католицького університету, причому коштувало це лише 75 грн, оскільки проїзд, харчування і проживання були оплачені, одразу було вирішено – їхати! Кількість місць була обмежена, тому від КПІ нас приїхало лише двоє: Ігор Іванов та Михайло Шигін.
Потяг у Львів прибув трохи раніше, ніж ми сподівалися, тому купили кави і приблизно 15 хвилин спостерігали за дівчатами з папірцями, на котрих були і наші імена, що мали зустрічати гостей. Допили каву і підійшли познайомитися. За мить побачили ще два знайомі обличчя: дівчата з КНУ (Campus Radio Ukraine) приїхали майже одночасно з нами. Далі на таксі всі ми добрались до колегіуму і о 6:00 нас поселили в двохмісну кімнату на п’ятому поверсі.
Ми довго витріщалися на кімнату, оскільки не могли навіть уявити, що будемо жити в таких умовах. Всюди чисто й акуратно, нові меблі, санвузол в кожній кімнаті, холодильник. Кухня одна на крило, на якій 4 мікрохвильові й жодна з них не зламана, посуд спільного користування, але весь чистий, також тут можна пограти в настільний футбол і користуватися Wi-Fi. Взагалі тут нічому дивуватися і це було б нормально, якби не було з чим порівнювати (гуртожитки КПІ та боковушка біля туалету в поїзді, яким ми їхали). До початку семінару було ще 4 години, тому ознайомилися із колегіумом, посиділи на кухні з чаєм та написали в КПІ-нет про наші перші враження.
Близько десятої години ми вже мали розпочати наш захід, але все ще чекали авто, яке мало півгодини тому відвезти всіх учасників в корпус, але запізнювалось. В решті-решт нас відвезли в корпус, де все не менш шикарно, ніж в колегіумі. Коли учасники пройшли реєстрацію, семінар нарешті почався зі знайомства представників радіо між собою. Кожен мав 1-2 хвилини для презентації або розповіді про свою радіостанцію.
Далі семінар продовжив журналіст, теле- та радіоведучий Андрій Куликов (для тих, хто не знає, це той дядько, що замінив Савіка Шустера у «Свободі слова»). Особисто я та й інші мабуть також очікували, що нам просто прочитають лекції, навантажать інформацією, навчатимуть, розказуватимуть про практичні хитрощі. Тільки бери та конспектуй. Так, все це також було, але насправді захід відбувався трохи в інакшому форматі: модератори переважно ставили запитання гостям, а ми відповідали і ділилися досвідом, що набули у своєму навчальному закладі. І, мушу сказати, це було на багато цікавіше.
Не буду розписувати все, що дізнався з семінару, детально, оскільки протягом дня інформації було занадто багато. У першій секції Андрій Куликов зосередив увагу на тому, про що говорити в ефірі студентського радіо, які теми можуть бути успішними, про інтерактив зі слухачами. У другій секції журналіст та письменник Отар Довженко спрямовував спілкування на тему формату роботи радіостанції, її команди та залучення нових людей. Після обіду повернувся вище згаданий Андрій Куликов і провів майстер-клас по створенню авторської радіопрограми. Третю секцію модерувала представник УКУ Оксана Пужаковська і тут йшлося про співпрацю з керівництвом вишу та фінансування. Варто зазначити, що найбільшу дискусію викликав пункт про альтернативні методи заробляння грошей на студентську радіостанцію, оскільки не всі знали, що не можна просто так взяти і зайнятися комерційною діяльністю в державному навчальному закладі. З наступним модератором я та ще декілька присутніх вже були знайомі з тренінгу, який пройшов кілька тижнів назад в Інституті журналістики КНУ. Експерт з радіомовлення, медіа-тренер Роман Заяць завершив день своїм майстер-класом по Online радіо і розповів про всі відмінності від FM станцій.
Після вечері у їдальні всі повернулися назад в колегіум, де нас чекала розважальна програма в стилі українських вечорниць: вишиванки, вареники, калачі, народні ігри, жива музика. Взагалі-то дійство на любителя (це вам не туцс-туцс-тусовка в Біонці чи Форсі) але ми пропускати його не стали, пішли й не пошкодували, було більш-менш цікаво.
Мабуть, багато хто скептично ставиться через релігійну приналежність цього університету. Можу заспокоїти всіх атеїстів, прийняти католицизм та власні релігійні погляди ніхто нікому не нав’язував і не пропонував. Про це нагадували лише ікони в навчальних аудиторіях, Біблія в кожній кімнаті, також на обіді сказали, що у них прийнято встати і помолитися перед їжею. Тут вже хто хотів читав «Отче наш», а хто – просто поїв.
Ранок неділі розпочався зі сніданку вже не в корпусі, а в їдальні колегіуму. Далі для нас зробили коротеньку екскурсію по місту Лева і відпустили на всі чотири сторони. Декому довелося раніше вирушати в дорогу, дехто відокремився у власних справах, а у нас сформувалась група з семи чоловік, які вирушили на пошуки пригод та знайомство з місцевими закладами харчування і магазинами сувенірів. Як результат, ще краще потоваришували, дізналися більше один про одного та власні радіо (студентська станція Юніверс у Запоріжжі вже існує 15 (!) років і мала свою FM-хвилю (!)), створили закриту радійну коаліцію в соц. мережі.
Радіо КПІ висловлює подяку Українському католицькому університету за теплий прийом, модераторам за знання та всім гостям за чудову компанію! Було цікаво і, думаю, всі з цим погодяться.
До нових зустрічей!
Джерело: Радіо КПІ