Ярослав Грицак: «Путінський режим не має тривалого майбутнього»
Професор УКУ в інтерв’ю газеті «Високий Замок» розповів, що окрім Путіна, Україна повинна здолати ще й символи влади Януковича: корупцію, безправ’я, зловживання владою. А також, що для майбутнього України, дешеві авіалінії зроблять більше, ніж порожні дискусії про мову і національну ідентичність.
Ярослав Грицак наголошує, що в Україні утверджується т.зв. київська модель «українськості», яка приймає за основу етнічне ядро, але ним не обмежується, не виключає внеску російськомовних українців. Історик підкреслює, що це модель громадської нації, яка дуже потрібна Україні.
«Я історик, а не пророк, вивчаю минуле, – відповів Ярослав Грицак на питання, чи очікує доля Придністров’я Донецьку республіку, – Путін розраховував, що коли він займе Крим, то російськомовна половина України зустріне його з квітами. Він мислить в категоріях, що російське – це російськомовне. Як показав Крим, схема не вдалася. – Путін не розуміє, що є Україна. Не розуміє, що Київ, Одеса чи Харків можуть бути російськомовними і при цьому проти Путіна».
Ярослав Грицак каже, що між революційними поривами України і Росії – велика різниця. «В Росії протестні рухи були в містах-мільйонниках. Натомість в Україні, революція стосується поколіннь – це ціннісна революція. «Можливо революційні рухи поширяться і на інші міста Росії. Коли путінська система дасть збій? Тоді коли він винищить всю опозиціюю. – Наразі жодної конкретикиї. Мені чітко зрозуміло тільки одне: путінський режим не має тривалого майбутнього. Це може тривати ще якихось п’ять років».
Ярослав Грицак у інтерв’ю сказав, що хоч Янукович зник, але залишилися речі, які його символізували: корупція, безправ’я, зловживання владою.
«Щоб українці об’єдналися в одну націю не потрібно розраховувати на ідентичність, це ілюзія, – каже історик, – Ідентичність створюється не з ідеї, а зі щоденного досвіду життя. Треба через спілкування будувати між людьми довіру. Нація – це сад, або ви його стрижете і поливаєте, або ви його запускаєте. Добра нація – це добре вгодований, підстрижений, виплеканий сад. Для цього потрібна комунікація: розмови, дискусійні зустрічі».
Професор підкреслює, що не потрібно недооцінювати буденних речей, таких, наприклад, як дешеві авіаційні лінії: «Якщо буде змога зі Львова до Донецька долетіти за одну годину чи за дві, то будемо мати іншу якість. Це розумна гуманітарна політика. Це технологія зшивання країни. Треба створювати комунікацію, а не розглядати мовне питання».
Джерело: