У Центрі Шептицького Українського католицького університету відбувся сьомий Форум національних товариств Львівщини під назвою «Разом у незалежній Україні».

Цей форум – майданчик для обговорення проблем міжетнічного та міжкультурного діалогу, а також представлення культури й традицій представників різних національностей, що проживають у Львівській області. Гасло цьогорічного форуму: «У єдності — незламність!». Організаторами події стали департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської ОВА та Український католицький університет.

Учасниками дискусії стали проректор з питань призначення та місії УКУ Мирослав Маринович, представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в західних областях Світлана Семчишин, муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Мурат Сулейманов та представниця громадської ради Всеукраїнського єврейського благодійного фонду «Хесед-Ар’є» Ольга Лідовська. Модерував форум проректор із зовнішніх зв’язків УКУ, історик Олег Турій. 

Ректор УКУ, отець Богдан Прах звернувся до гостей з вітальним словом і зазначив, що форум акцентує на тому, що попри етнічну різність, ми є мешканцями однієї країни: «Сьогодні ми всі відчуваємо відповідальність за нашу країну. Ніхто не дивиться на етнічне походження воїнів чи їхню релігійну приналежність, але всі вони попри різність, захищають нашу країну. З цим розумінням спільної відповідальності за країну маємо жити і ми». 

Світлана Семчишин, представниця уповноваженого з прав людини у Верховій раді України зазначила, що національна єдність сьогодні є основоположною запорукою існування нашої країни: «З початком повномасштабного вторгнення росії, українці показали неймовірну сконсолідованість всередині суспільства. Попри важкі дні боротьби, ми не можемо не говорити про багатошаровий плюралізм». 

Світлана Семчишин також додала, що у Верховній раді зараз напрацьовують положення нового закону про права національних меншин в Україні: «Новий закон повинен не надавати право національним меншинам, яких в Україні є дуже велика кількість, а гарантувати ті права, які закладені у Конституції України. Основним нашим пріоритетом є спільне напрацювання з представниками громадського сектору, національних меншин, з науковцями, які могли би дати певне наукове підґрунтя належного юридичного-правового механізму реалізації прав національних меншин в Україні». 

Мирослав Маринович, проректор з питань призначення та місії УКУ поділився розумами щодо того, що треба зробити, аби Україна стала «землею обітованою»:  «По-перше, уникати засуду людей, які за різних обставин були змушені виїхати. Ніхто не має права бути суддею. По-друге, дуже важливо, щоб Україна була епіцентром, магнітом. Тоді навіть ті люди, які виїхали, відчують, що тут  цікаво і повернуться. Ми маємо витворити тут таке середовище, яке стане привабливим для людей». 

Правозахисник також додав: «Єдність у багатоманітті —  це вміння дати простір для іншого біля себе. Навіть, якщо він є іншим за всіма ознаками, потрібно все одно прийняти його. Ми всі будем зранені після цієї війни. Дуже важливо при цьому всьому любити конкретних людей. Свого часу в дисидентський період я зробив помилку, прагнувши залучити одну людину у дисидентство через тиск, коли вона ще не була готова до цього. І тоді мені Михайлина Коцюбинська сказала: “Треба любить не тільки народ, треба любити конкретних людей”», – додає Мирослав Маринович.Шейх Мурат Сулейманов, муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» каже, що Україна є у певному сенсі феноменом: «У нас відбувається міжрелігійний діалог навіть з мусульманськими діячами в інших країнах. Вони такого ще не бачили.  Проте, єдність є пріоритетом для всіх нас. На жаль, до сьогоднішнього дня є люди, які замовчують свою позицію стосовно війни. Але, якщо ми хочемо, щоб держава була сильною, то не маємо казати: “Це не наша війна”. Навіть Коран каже: ви повинні брати участь у добрі, а людина, яка не бере участі, мовчить – підтримує зло». 

Ольга Лідовська, керівниця музею «Слідами галицьких євреїв» фонду «Хесед-Ар’є» переконана – Україна має бути магнітом, куди повертатимуться люди: «Ті, хто повернеться першим, будуть вмотивовані до відбудови і, з досвідом, який здобули за кордоном, творитимуть спільно з нами державу. Україна дійсно та держава, де створюється народ, який не лише захищає, а й подає руку один одному в ці складні часи. З перших днів повномасштабного вторгнення єврейська громада не стояла осторонь. З кінця лютого навіть у нашому офісі, єврейському домі, проживало 72 людини. У нас працювали кухні для харчування внутрішньопереміщених людей різних національностей. Щотижня ми збирали гуманітарну допомогу і відправляли її тим, хто в потребі. Єврейська спільнота — це частина української спільноти. Куля не обирає за національністю і наша спільнота, так само як і інші, ховає своїх Героїв.  Тому я хочу подякувати українській армії за те, що ми можемо молитись тут». 

Як зазначив профільний заступник начальника Львівської ОВА Іван Собко, представники різних національних спільнот, що проживають у Львівській області, мають своє історичне коріння, традиції, культуру, активно і натхненно відроджують свою етнічну самобутність. За його словами, на Львівщині зареєстровано 48 громадських організацій національних товариств, проте проживають представники більш як 100 національностей, серед яких найбільш чисельні польська, кримськотатарська та єврейська.

«В умовах сучасних викликів необхідною та важливою є участь національних спільнот у вдосконаленні суспільних відносин та збереженні цілісності держави. Спільність культурного спадку різних народностей лише підкреслює постійні взаємозв’язки і вплив національностей, які десятиліттями проживають на одній території. Інші народи стають частиною нашої культури, і навпаки. Разом ми вкотре боремося з тим самим ворогом — росією, проте історія доводить, що ми його і вкотре здолаємо», — наголосив Іван Собко, йдеться у його коментарі на сайті Львівської ОВА.