“З громадянського суспільства у владу, бізнес та політику”, — Ірина Бек, директорка Інституту лідерства та управління УКУ
Розвивати громадянське суспільство, навчаючи та вказуючи напрямок руху. Цей невіддільний сектор розвитку України потребує ціннісної основи, яку вже 10 років Інститут лідерства та управління (ІЛУ) передає своїм випускникам, лідерам та лідеркам з усіх куточків країни, в Українському католицькому університеті. Ми поспілкувалися з новою директоркою Інституту Іриною Бек про довіру, зміни, співпрацю та про освіту в громадському секторі.
- Ірино, не так давно Вас призначили на посаду директорки Інституту лідерства та управління УКУ. Це освітня інституція, яка одна з небагатьох в Україні, покликана розвивати та зміцнювати громадянське суспільство. Які першочергові завдання ставите перед собою на цій посаді?
Перш за все хочу сказати, що у часи, які переживає Україна зараз, для мене це величезний виклик та відповідальність. Добре усвідомлюю, що ми тільки-но вириваємося з тенет свого минулого і стаємо на шлях, яким цивілізовані країни світу прямують не одне десятиліття. Відтак першочергово і я, і моя команда працюватимемо над тим, щоб пришвидшити процес демократичних перетворень у державі. Розуміємо, що це не робота одного дня чи навіть року, тож саме на цьому зосередимось в найближчій перспективі. Річ в тім, що глобальні проблеми потребують глобальних рішень. Для цього будемо розвивати міжнародне партнерство та дослідницький напрямок, розширимо можливості в освітньо-просвітницькому напрямку для якісної співпраці громадянського суспільства з іншими суспільними сферами. Робитимемо все для того, щоб залишатися флагманом і провайдером №1 освітніх послуг в громадському секторі.
- Робота в ІЛУ не є новим для Вас досвідом, адже ви приєдналися до його команди ще у 2013-му. Що взагалі вдалося зробити за цей час?
Цього року ми відзначаємо 10 років, відколи Інститут лідерства та управління УКУ розпочав свою діяльність. За цей період нам вдалося підсилити, а в багатьох випадках інституційно поставити велику кількість організацій та громадських ініціатив, налагодити мережі зв`язків між ними, а також об`єднати зусилля громадського сектору, бізнесу та влади для поступу в розвитку громад. Отримали унікальний досвід у розвитку лідерського потенціалу. Зокрема, маємо широку мережу випускників та партнерів по всій Україні, з якими співпрацюємо на постійній основі.
Не хочу хизуватися, але культуру, освіту, побудову міського простору, соціальне підприємництво та інші галузі у багатьох містах України курують саме люди, які пройшли вишкіл Інституту.
Разом з тим помічаємо, що сьогодні громадський сектор стикається з новими викликами: як працювати в умовах “соціальних бульбашок”, як ставати фінансово незалежним, як генерувати необхідні ресурси на розвиток тієї чи іншої громади; яку інформацію використовувати, щоб приймати актуальні та вдалі рішення. Тому акцент у своїй діяльності й надалі плануємо робити на освіті та дослідженнях, які будуть практично корисними.
- Згідно з соціальним опитуванням, яке оприлюднив нещодавно Центр Разумкова, довіра українців до влади падає, а до церкви та громадських організацій навпаки — зростає! Чому так?
Справді, така тенденція є. У лютому Центр Разумкова опублікував дані, за якими церкві довіряє 62,5 відсотка українців, Збройним силам – 69 відсотків, а волонтерським організаціям — 60 відсотків. У той час, державному апарату (чиновникам) навпаки — не довіряють 77 відсотків а, скажімо, судовій системі — 76. Ці цифри дуже промовисті та змушують замислитися — чому так? Я думаю, що вони мають пояснення. Насамперед, це непрофесіоналізм людей, які займають певні посади у владі, бізнесі та інших сферах, а також їхні моральні та етичні цінності. А також неефективність інституцій.
Саме тому для нас і є вважливими освітні та дослідницькі проєкти. Проводимо велику роботу, щоб в суспільстві зростав рівень довіри не лише між людьми, але й між людьми та різноманітними інституціями. Як державними, так і громадськими. Віримо в те, що з часом це дасть можливість суттєво покращити наше життя.
- Відомо, що довіра між людьми є тоді, коли в країні розвинене громадянське суспільство. І навпаки. То що ж робитиме Інститут для цього?
Уже зараз ми налагоджуємо співпрацю між різними регіонами України. Маємо унікальну магістерську програму “Управління неприбутковими організаціями”, яка дає системний та цілісний підхід до управління в секторі розвитку громадянського суспільства. Цього року додамо викладання курсів іноземними мовами, а також готові запропонувати поширення закордонного досвіду з питань фандрейзингу (залучення сторонніх ресурсів для реалізації соціально важливих проєктів) та інших напрямів, які є важливими для формування громадянського суспільства. Налагоджуємо партнерство з іноземними університетами. Шукаємо можливості для стажування наших студентів в організаціях та навчальних закладах інших країн.
Також команда Інституту продовжить діяльність, яка скерована шукати точки дотику громади, бізнесу та влади. У цьому напрямку реалізовано уже багато проєктів.
Свідчити, Служити та Спілкуватися — це ті принципи УКУ, які ми несемо у світ. Щорічна церемонія вручення нагороди “Світло Справедливості”, яку лідери та лідерки отримують за моральне, духовне та етичне лідерство, є яскравим прикладом цього. Вона повинна показати людям, що у суспільстві є інші цінності. Цінності, на які повинні орієнтуватися всі ми.
- Повернемося трішки назад. Якщо глянути на суспільні настрої, то разом з владою українці не довіряють банкам та представникам бізнесу. Як змінити цю тенденцію?
Переконана, що тут також повинна бути спільна діяльність, яка була б вигідною двом сторонам, адже у громади є потенціал, а в бізнесу — ресурси. І саме разом можна досягти бажаного результату; змінювати правила гри в бік справедливості, вдосконалювати простір довкола нас, робити кращими для життя міста і в цілому — країну.
- Насамкінець, наскільки важливим є інвестувати в тих, хто хоче стати ефективним менеджером громадянського суспільства?
Лідерство, базоване на цінностях має поширюватися. Ми повинні заходити з громадянського суспільства у владу, бізнес та політику. Напевне це прозвучить голосно, але на сьогодні це єдиний спосіб змінити майбутнє та втримати позитивний шлях розвитку. Втримати й зберегти свою українську ідентичність.
Сніжана Палажченко,
Менеджерка з комунікацій Інституту лідерства та управління УКУ