Масштабний міжнародний конгрес для гуманітаріїв MAG 2018, який тривав в УКУ упродовж трьох днів – з 27-29 червня 2018 року – зібрав 390 науковців з 30 країн світу. Левова частка учасників прибули з різних куточків України, Росії та Білорусі, відтак, більшість дискутованих тем стосувалися східноєвропейського регіону. Усього за три дні було проведено 120 панелей та 350 презентацій. Цьогорічна тема “Образ Себе” була продовженням теми “Образ Іншого”, яка піднімалася впродовж Літнього Конгресу ASEEES-MAG 26-28 липня 2016 року.

MAG2018 стала можливою завдяки спонсорській підтримці Фундації “Відкрите Суспільство”, Міжнародного фонд відродження, Корпорації Карнегі в Нью-Йорку, Програмі “Львів Науковий”, Львівській міській раді та Асоціації Слов’янських, Східно Європейських та Євразійських Студій (ASEEES).

Фотогалерея

Перший день конференції розпочався з двох панелей, а уже після них –  урочисте відкриття, за участі отця-ректора УКУ Богдана Праха, який звернувся до присутніх з вітальним словом, наголосивши на унікальності і важливості конгресу MAG, а також директора міжнародних програм (Американська Рада Наукових товариств) та Голови комітету Літнього Конгресу ASEEES-MAG 2016 року Анджея Тимовсього. Він подякував усім організаторам, волонтерам і УКУ, який, як сказав доктор Тимовський, “відкрив свої двері і серця”.

Згодом у коментарі Анджей Тимовський продовжив свою думку:

“Рік тому, під час розмови з керівником AISEES, постало питання щодо місця проведення наступної конвенції. Врешті, ми вирішили, що є тільки одне місце, де ми можемо найкраще реалізувати цей проект – це УКУ у місті Львові. Тут існує хороша база для якісної організацїї таких заходів і є відповідальні люди.

Те, що MAG тут – це також певний жест солідарності з Україною, країною, де відбувається війна і яка бореться із соціальними та економічними проблемами. Дуже важливо, що на конгресі є російські колеги, які приїжджають сюди як друзі, як професійні дослідники і це є своєрідною моделлю, як мають відбуватися суспільні дискусії. «Зелене світло» аргументам – але не ворожнечі”.

Біл Розенберг, професор сучасної російської історії у Мічиганському університеті і колишній президент AISEEC теж наголошує на важливості міста і місця конференції.

“Коли я перший раз відвідав Львів він видався мені середовищем нестабільності і кризи, проте зараз я помічаю, що Львів поступово стає місцем оптимізму і зростання, а особливо УКУ.  Я маю неодноразвий досвід перебування в цьому університеті і просто вражений прогресом, який відбувся за останні роки, – каже  Біл Розенберг. – Також я спілкувався з багатьма учасниками і мені надзвичайно подобається ця атмосфера живої розмови та кооперації, адже усі ми потребуємо саме такої моделі спілкування, а, отже, такі конференції будуть дуже потрібними і в майбутньому”.

Упродовж трьох днів конгресу відбулась низка панельних дискусій та неформальних обговорень про історію, культуру, соціологію… У перервах між панелями вдалось поспілкуватися з учасниками конференції.

Марта Коломиєць, директор Програми імені Фулбрайт в Україні – часта гостя УКУ – на MAG теж не вперше. Найбільше вражає у таких заходах пані Марту можливість діалогу між різними людьми.

“Такі конференції як MAG, які дивляться не на інституції, а на індивідуалів, існують задля порозуміння, – каже Марта Коломиєць. –  Тут через знайомства, діалог науковці розуміють краще не лише себе, але й інші суспільства, їх культури і діляться цим розумінням з іншими. Однозначно у перспективі це спрацює на користь розвитку країни”.  

Про розуміння один одного говорить і один із організаторів конгресу, Проректор із зовнішніх зв’язків УКУ Олег Турій. Він розповідає, що до нього підходило декілька учасників з Росії і Білорусі, зі словами: “Ми їхали до вас маючи невелике побоювання, що це як певний вид реанімації радянського минулого. Але те, що побачили тут – нас вразило. Це справді надважлива, незаангажована і потрібна подія”.

“Насправді, їдучи сюди, людина з Росії чи Білорусі вже заявляє свою позицію сприйняття діалогу, і ми розуміємо, що ці люди є нашими однодумцями: навіть якщо ми можемо сперечатися щодо якихось наукових тем, то головні вартості, які визначають наше сприйняття важливих явищ, – поділяємо”, – пояснює Олег Турій.   

Слова пана Олега підтверджує і науковець з Поліського державного університету у Білорусі Олексій Ластовський.

“Сьогодні у нашому регіоні існує агресія, розповсюджується мова ненависті, дезінформація, інформаційна війна… І такі конгреси як MAG, який покликаний будувати мости, – це важливий майданчик комунікації та спроби розуміння  інших”.

“Найважливіше в MAG – це людські стосунки, – переконаний Ярослав Грицак, професор УКУ. – Науковий рівень конференції також дуже важливий, але найбільше визначає характер конференції те, хто з ким зустрічається, тобто усе те, що відбувається у час перерви, перед конференцією, після конференції. Тоді відбувається “зміна крові”, бо молоді люди з різних країн отримують нагоду увійти в наукове середовище. Але усе це було б неможливе без місця, тобто на MAG не менш важливий не лише міжкультурний але й львівський контекст події. Ми розуміємо, якщо конференція у Львові і в УКУ – то майже усі прийдуть, бо знають, що буде гарна орагнізація”.

Підготувла Оксана Левантович

Флото: Олександр Урбан