8 червня в Українському Католицькому Університеті з ініціативи Інститут екуменічних студій відбулася зустріч із видатним біблістом, ректором Ліонського католицького університету о. д-ром Мішелем Кенелем, який презентував свою книгу «Християнська мудрість. Мистецтво жити».

У творчому доробку о.Мішеля Кенеля вже є низка книг:«Історія Євангелій», «Біблія і своя культура», «Маленька Біблія хрещення». Остання книжка о. Мішеля «Християнська мудрість. Мистецтво жити» 2006 року була відзначена високою премією релігійної літератури. На зустрічі автор висловив сподівання, що вона допоможе прийти до розуміння справжньої християнської мудрості всім її читачам, щоб вони могли втілювати її у своєму житті.

Книга складається з 33-х розділів. Як зазначив о. Мішель, причиною цього є те, що число 33 – вік Ісуса Христа, який Він прожив на землі. Також 33 – це тричі по 11, три – це число, яке говорить про Трійцю, про досконалість, а 11 – це 12 мінус 1 – число, яке свідчить про недосконалість. «Мені здається, що людське життя – це своєрідна напруга між недосконалістю, яка є реальністю, і досконалістю, до якої ми прагнемо». Кожен розділ книги починається зі слова «похвала»: «Похвала Ісусу Христу», «Похвала Біблії», «Похвала Церкві», «Похвала ясності», «Похвала захопленню», «Похвала дискусії». Є навіть такі розділи, як «Похвала багатству», «Похвала самотності», «Похвала тілу», «Похвала красі», «Похвала погрішності», «Похвала любові». Якщо шукати історичне походження цього слова, то в перекладі з грецької воно означає «благословення». Отже, основа, на якій побудував о. Мішель цю книгу, всі її розділи: «Життя – це благословення!» Але для того, щоб збагнути цю істину, людям потрібно мати справжню мудрість.

За словами ректора Ліонського католицького університету, в наш час є багато книг, присвячених поняттю мудрості, яка розглядається як у спектрі філософії, так і в спектрі ментальності націй. Для прикладу він назвав «Мудрість сучасників. 10 питань нашого часу». Обидва автори цієї книги не є людьми релігійними: один із них – філософ-атеїст, інший – філософ-агностик. Проте вони говорять про духовність у нерелігійній перспективі. Серед видань, які розповідають про мудрість націй в історії, можна назвати «Книгу мудростей. Пригода духовності» (2002 р.). Це своєрідна антологія, яка згруповує короткі тексти від часів античності, від Вавилону і до сучасності. «У цьому пейзажі думки не вистачає роботи, яку треба написати про євангельську мудрість. Саме з цією метою я й створив цю книгу», –зазначив о. Мішель.

В книжку «Християнська мудрість. Мистецтво жити» автор вклав декілька своїх життєвих переконань:
1. Життя вартує того, щоб на нього подивитися з ясністю.
2. Житття – це маршрут, багатство якого розкривається поступово.
3. Творіння є творінням любові й тому життя є прекрасним.
4. Розум є даром Божим, який повинен опиратися на віру.
5. Досконалість є в русі, а отже, не потрібно боятися змін.
6. Ми повинні нести іншим таку любов, яка мала б за приклад любов Бога до людей.

Твір о. Мішеля Кенеля є наскрізь оптимістичним, він вчить сприймати життя таким, яким воно є, прагнути до досконалості, але й водночас мати сміливість бути недосконалими. На переконання о. Мішеля, «наше життя обов’язково містить і помилки, і падіння, і, врешті-решт, прощення. Християнин не є ані мудрецем (у давньому розумінні цього слова), ні досконалою людиною, а є прощеним грішником. Тому в тій ситуації, в якій ми опинилися, ніколи не треба впадати у відчай. Саме про це писав Томас Мор: «Не потрібно лякатися перед гріхом, ні перед своїм власним, ні перед гріхом інших. Якщо ми впадатимемо у відчай стосовно інших, то можемо впасти й у відчай стосовно Бога».

Видатний бібліст вважає, що в Західній Європі існують дуже консервативні традиції стосовно віри. Але справжня християнська традиція не є мертвою, вона розвивається. Головний принцип, яким повинні керуватися християни в своєму житті, – це принцип любові, яка має зайти так далеко, що сягне любові до своїх ворогів і прощення. Саме той спосіб, у який Отець приймає блудного сина, є найкращим прикладом християнської мудрості, мудрості, яка притягує, а не відштовхує від себе людей.