Віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович певен, що наразі потрібне перезавантаження історичної пам’яті. Про це він розповів вчора 10 грудня, під час круглого столу, що відбувся у Луцьку.

За словами Мариновича, є народи, яким притаманне бажання забути трагічні сторінки історії. Наприклад, східні українці і Голодомор. Пам’ять про цю трагічну сторінку не лише витравлювали, але й люди самі воліли не розповідати про ці жахи дітям, аби відвести від них загрозу.

Мирослав Маринович пригадав: у 1987 р. його, як і інших політв’язнів, помилувала Верховна Рада СРСР. У 1991 році – виправдала і реабілітувала. Але формула «ошибочка вышла» – неприпустима, адже не послідувало навіть вибачень за поламані долі багатьох людей. Понад те, винні у жахах комуністичного режиму не лише судді чи кагебісти, але й прості люди, які підтримували це. «Я зрозумів, що є багато винуватих, але немає судді. Бо немає судді, який може сказати, що має моральне право за те судити», – каже віце-ректор УКУ.

І додає: «Злочин комунізму є такий самий великий, як і злочин Каїна. І за його має судити Господь, а не люди».

На думку Мариновича, є підстави стверджувати, що на Україні був режим комуністичної окупації. Але так само значна частина українців брала участь у ньому. «Тому ми не маємо морального права вказувати пальцем на Росію і називати її єдиним винуватцем», – розмірковує науковець.

Зрештою, за словами віце-ректора УКУ, нагальною є потреба в перезавантаженні історичної пам’яті європейських народів.