Львів може втратити один із найавторитетніших «вишів» міста — Український католицький університет

Про це йшлося на прес-конференції, присвяченій обговоренню змін до Закону України «Про вищу освіту», що їх запропонувало Міністерство освіти та науки. Нагадаємо, що Міносвіти, зокрема, пропонує вилучити такі поняття, як «неповна вища освіта», «базова вища освіта» та «повна вища освіта» і замінити їх на три освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст, бакалавр та магістр, передбачити участь студентів в управлінні ВНЗ та дозволити ВНЗ відкривати рахунки, зокрема, депозитні, в національній та іноземній валюті. Також, згідно з новаціями, вводиться чіткий розподіл вищих навчальних закладів. Відтак існуватимуть класичні університети (мінімум шість тисяч студентів денної форми навчання, вісім галузей освіти — вісім наукових спеціальностей), профільні університети (чотири тисячі студентів — чотири галузі освіти, три наукові спеціальності), академії (дві тисячі студентів — одна-дві галузі освіти, дві наукові спеціальності), коледжі (не менше тисячі студентів, підготовка бакалаврів) та професійні коледжі (не менше 500 студентів, підготовка молодших спеціалістів). Саме остання зміна й обурює освітян. На думку ректора Українського католицького університету отця-доктора Бориса Гудзяка, узалежнення статусу «вишу» від кількісних показників складу студентів суперечить світовій практиці і дискримінує приватні ВНЗ, які здійснюють свою діяльність на вищому, порівняно з деякими державними навчальними закладами, рівні. «У разі прийняття змін в освітньому законодавстві, УКУ може стати професійним колледжем, — сказав Б. Гудзяк. — Натомість було б добре, якби держава підтримала інституції, які працюють без державного фінансування, а користуються коштами міжнародних фінансових установ». А професор Львівського національного університету ім. І. Франка, завідувач кафедри історії України УКУ Ярослав Грицак з особистої практики знає: у державах з добре поставленою освітою недержавні університети часто демонструють набагато кращі академічні стандарти. «Досить сказати, що ані Гарвард, ані Колумбія не належать, м’яко кажучи, до найгірших американських університетів, а сучасну польську науку і культуру не можна собі уявити без Католицького університету в Любліні», — наголосив професор. Фахівці також одностайні в думці, що УКУ є прикладом навчального закладу, який стоїть поза корупційною практикою та є одним із головних «рекламістів розширення автономії вищих навчальних закладів України». Підтримує УКУ й Львівський міський голова Андрій Садовий, який має намір звернутися з відкритим листом до Кабінету Міністрів та Міністерства освіти й науки України, щоб провести грунтовне обговорення ризиків для Українського католицького університету в межах впровадження змін до Закону України «Про вищу освіту».

ДОВIДКА «Дня»

Український католицький університет успадкував і продовжує наукову діяльність Греко-католицької Богословської академії, яку створив наприкінці 20-х років Митрополит Андрей Шептицький. Першим ректором академії був о. Йосип Сліпий. Після закриття установи 1944-го її місію та функції перейняв на себе Український католицький університет св. Климентія Папи в Римі, організований та очолений 1963 року Митрополитом Йосипом Сліпим. 1994-го діяльність академії було відновлено під назвою «Львівська Богословська Академія», а 1998-го начальний заклад здобув міжнародну акредитацію. Першим ректором відновленої ЛБА був о. Михайло Димид. 2000-го його наступником став о. Борис Гудзяк. Зараз в УКУ на денній формі навчаються 550 студентів, на заочній — 450 і ще 300 підвищують освітній рівень через короткотермінові програми.

№191, п’ятниця, 23 жовтня 2009

“День”